ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.01.2017 Справа № 5011-65/5950-2012
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при
секретарі судового засідання Івашіній Н.В., розглянувши матеріали
за скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2016 р.
у справі за позовом прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі 1) Подільської районної в місті Києві державної адміністрації,
2) Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району"
до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про розірвання угод та виселення
за участю Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
за участю представників:
від заявника (боржника-1):ОСОБА_4- представник за довіреністю б/н від 16.11.2016 р.
від прокуратури:не з'явився
від стягувача -1:не з'явився
від стягувача -2:не з'явився
від боржника -2:не з'явився
від ВДВС:не з'явився
До господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) зі скаргою на дії (рішення) Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Подільське РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві), в якій просила скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень № 52328285 та № 52328229 від 28.09.2016 р. щодо стягнення на користь держави витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300,28 грн. та виконавчого збору у сумі 1 020,00 грн. (відповідно).
Скарга мотивована тим, що боржник ще до відкриття виконавчого провадження № 38044123 у вересні 2011 р. здійснив дії, про які було зазначено в судовому рішенні, а саме - повернув приміщення за адресою: вул. Сагайдачного, 39, літ. А на користь КП "Оренда" за актом прийому-передачі приміщення (будинку). Отже, постанови від 28.09.2016 р. про відкриття виконавчих проваджень № 52328285 та № 52328229 щодо стягнення витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору з примусового виконання судового рішення про виселення із вказаного приміщення та його передачі стягувачу, є незаконними.
У скарзі ФОП ОСОБА_1 просила: - визнати незаконною постанову Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 52328285 від 28.09.2016 р. щодо стягнення грошових коштів на користь держави у сумі 300,28 грн. та її скасувати;
- визнати незаконною постанову Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 52328229 від 28.09.2016 р. щодо стягнення грошових коштів на користь держави у сумі 1 020,00 грн. та її скасувати.
У судовому засіданні представник скаржника (боржника-1) підтримав та обґрунтував подану скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор у справі, представники стягувачів - 1, 2, боржника-2 та відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві через канцелярію суду подав витяги з матеріалів виконавчих проваджень № 52328285 та № 52328229 та заперечення на скаргу, в яких просив відмовити у її задоволенні.
Представник Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у минулому судовому засіданні подав клопотання про припинення провадження з розгляду скарги, у зв'язку з тим, що рішення та дії державного виконавця мають оскаржуватись в адміністративному суді.
На підставі ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, відповідно до якої неявка боржника, стягувача, представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності указаних учасників процесу.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника скаржника та дослідивши докази, надані учасниками процесу, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2012 р. у задоволенні позову прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району"до ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_3 про розірвання угод та виселення було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. рішення господарського суду від 30.08.2012 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Подільського району м. Києва задоволено; розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 13004/09 від 01.12.2009 p., укладений між КП "Оренда" і ФОП ОСОБА_1; розірвано угоду № 2 про спільне використання приміщення від 07.12.2009 p., укладену між ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_3 та КП "Оренда"; розірвано угоду № 1 про спільне використання приміщення від 01.12.2010 p., укладену між ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_3 та КП "Оренда"; виселено ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 з приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 39 літ. А та зобов'язано їх передати вказане приміщення КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" за актом прийому-передачі.
15.02.2013 р. на виконання вказаної постанови господарським судом були видані відповідні накази.
У судовому засіданні встановлено, що 21.05.2013 р. за заявою КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" (стягувача) Подільським РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 38044123 про виселення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 з приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 39 літ. А, та зобов'язання боржників передати вказане приміщення на користь КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" за актом прийому-передачі. Постанова про відкриття виконавчого провадження № 38044123 була винесена державним виконавцем 21.05.2013 р. Доказів її направлення сторонам виконавчого провадження справа не містить.
У подальшому, 29.06.2016 р. державним виконавцем Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні № 38044123 винесено постанови про стягнення з боржника - ФОП ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 1 020,00 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300,28 грн.
Також 29.06.2016 р. постановою державного виконавця Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві виконавче провадження № 38044123 було закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із виконанням рішення суду у повному обсязі.
Зазначені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 38044123 були виділені в окремі провадження, у зв'язку з чим 28.09.2016 р. Подільським РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 52328285 та № 52328229 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300,28 грн. та виконавчого збору у сумі 1 020,00 грн.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на час спірних правовідносин) виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 38044123 від 21.05.2013 р.) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ст. 25 для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у визначений цим законом розмірі.
Отже, виходячи з наведених приписів закону, рішення судів підлягають примусовому виконанню, якщо ці рішення не виконані у добровільному порядку у визначений законом строк.
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, боржник-1 - ФОП ОСОБА_1 рішення суду виконав ще до відкриття виконавчого провадження № 38044123. Так, приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 39 літ. А, з якого було виселено відповідачів, ФОП ОСОБА_1 передала (повернула) стягувачу - КП «Оренда» за актом прийому-передачі приміщення (будинка) ще 12.09.2011 р. Зазначений акт був наданий скаржником для огляду та долучений до матеріалів справи.
При цьому, судом встановлено, що про повернення приміщення ФОП ОСОБА_1 повідомляла Подільський РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві неодноразово, про що свідчать наявні у справі листи № 23 від 16.07.2013 р., № 25 від 23.08.2013 р. та від 12.03.2014 р.
Отже, рішення суду ФОП ОСОБА_1 виконала у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження № 38044123, а тому у примусовому порядку вказане рішення не могло бути виконане.
У той же час, як вже було встановлено судом, 29.06.2016 р. Подільським РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві винесено постанови про стягнення з боржника ФОП ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 1 020,00 та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300, 28 грн. у виконавчому провадженні № 38044123.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що судове рішення по даній справі боржник ФОП ОСОБА_1 виконала самостійно до відкриття виконавчих проваджень, при цьому державний виконавець вказаної обставини не перевірив, хоча про це його неодноразово повідомляв боржник листами № 23 від 16.07.2013 р., № 25 від 23.08.2013 р., а доказів завчасного направлення скаржнику постанови про відкриття виконавчих проваджень та надання останньому часу для самостійного виконання судового наказу, органом Державної виконавчої служби не надано, суд вважає, що державний виконавець неправомірно стягнув з боржника-1 виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.
Відповідно до пункту 6 Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 21.05.2012 року № 5 постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.
У даному випадку самостійне виконання боржником-1 постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. про виселення з приміщення (яке належить КП «Оренда»), виключає можливість застосування до ФОП ОСОБА_1 відповідальності у вигляді стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у зв'язку з відсутністю в його діях (боржника) порушення порядку виконання рішення суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень № 52328285 та № 52328229 від 28.09.2016 р. щодо стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300,28 грн. та виконавчого збору у сумі 1 020,00 грн. з ФОП ОСОБА_1 є незаконним, а тому вказані постанови підлягають скасуванню.
При цьому необхідно зазначити, що закриття виконавчих проваджень № 52328285 та № 52328229 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з направленням вказаних виконавчих проваджень за місцем проживання боржника до органу Державної виконавчої служби Деснянського району міста Києва, про що вказував у своїх поясненнях державний виконавець, не впливає на правильність розгляду даної скарги, оскільки, як вже було зазначено, рішення суду ФОП ОСОБА_1 виконала у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження № 38044123.
Щодо клопотання Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення провадження по справі з тих підстав, що рішення та дії державного виконавця мають оскаржуватись в адміністративному суді, суд зазначає, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо) ( п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України"). Інші підстави оскарження дій (рішень) органів Державної виконавчої служби до адміністративного суду, передбачені законом, у даному випадку не застосовуються.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33 - 35, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2016 р. задовольнити.
Визнати незаконною постанову Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 52328285 від 28.09.2016 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь Держави у сумі 300,28 грн.
Скасувати постанову Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 52328285 від 28.09.2016 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь Держави у сумі 300,28 грн.
Визнати незаконною постанову Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 52328229 від 28.09.2016 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь Держави у сумі 1 020,00 грн.
Скасувати постанову Подільського РВ ДВС міста Києва у ГТУЮ у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 52328229 від 28.09.2016 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь Держави у сумі 1 020,00 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Головіна К.І.