19 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/2055/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту - Генічеська ОДПІ ГУ ДФС в Херсонській області або позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 або відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є орендарем земельної площею 0,3000 га та зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування землею. За відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб на загальну суму 68270,03 грн., оскільки відповідач не сплачує в добровільному порядку суму боргу, вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку, що стало підставою для звернення до суду.
Позивач в адміністративному позові справу просив розглядати за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач до суду не з'явився, письмових заперечень не надав, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. До суду повернувся конверт з зазначенням невручення його адресату "неповна адреса". При цьому, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 зареєстровано за адресою, на яку направлялося поштове відправлення.
Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного: 07.09.2007 р. між ОСОБА_1 та Генічеською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,3000 га.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до ст. ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Підпунктом 147 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду
Згідно зі ст. 287.5 ПК України, земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
30 червня 2016 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 17517-13, яким відповідачу визначено зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 83090,51 грн.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Положеннями п. 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 59.1. ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачем направлялась відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 05.01.2015 р. № 9-25 на суму 10286,43 грн.
Абз. 2 п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, вжиті позивачем заходи щодо погашення податкової заборгованості, не призвели до надходження коштів з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств до бюджету.
Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, а саме, корінцем податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 30.06.2016 р. № 17517-13, корінцем податкової вимоги форми "Ф" від 05.01.2015 р. № 9-25 на суму 10286,43 грн., зворотнім боком облікової картки платника податків.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Щодо позовної вимоги про повернення судового збору суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задоволено частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 83090 (вісімдесят три тисячі дев'яносто) грн. 51 на р/р 33219815700113*;18010900 (код платежу), "орендна плата з фізичних осіб" в установі банку ГУДКСУ у Херсонській області, м. Херсон, ЄДРПОУ 37915328, МФО 852010.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 8.2.3