18 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/2147/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Вітічак О.Р.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2.,
представника відповідача - Юдіна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася із адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.10.2016 р. № 0010971305 на суму 221,89 грн., з яких за основним платежем на 177,51 грн., за штрафними санкціями на 44,38 грн., № 0010981305 на суму 3864,48 грн., з яких за основним платежем на 3091,39 грн., за штрафними санкціями на суму 772,89 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 р. № Ф-0010951305 на суму 4171,52 грн., рішення від 24.11.2016 р. № 0013421305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 417,15 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що вказані рішення прийняті на підставі акту документальної планової перевірки від 16.09.2016 р. № 717/21-03-13-03/1803102418, яким встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу та військового збору. Дані висновки ґрунтуються на тому, що ФОП ОСОБА_4 до складу валових витрат у 2014-2015 роках віднесено вартість передоплати за електроенергію у сумі 27938,26 грн. Однак інспектором при проведенні перевірки враховано лише ті місяці, коли сума оплати за постачання електроенергії перевищували суму витрат за фактично використану електроенергію. При цьому не було враховано, що в деяких місяцях сума оплати була меншою, ніж нараховано за фактично використану електроенергію у поточному періоді. Вказує на те, що на кінець року (звітного періоду) сума витрат, які не підтверджені документально (передоплата за електроенергію) склала у 2014 році 3387 грн., у 2015 році - 3939 грн., а не 12164,81 грн. у 2014 році, 15773,45 грн. у 2015 році як зазначив відповідач. Неправильне визначення чистого оподатковуваного доходи призвело до невірного нарахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору. Тому оскаржувані рішення підлягають частковому скасуванню.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Зазначили, що при визначенні об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб мають бути враховано підтверджені витрати за весь календарний рік, а не вибіркового за окремі місяці року, як зробив відповідач. Неправильне визначення чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки, який є базою оподаткування, призвело до неправильного визначення податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору. Просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки за результатами документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_4 встановлено завищення у 2014-2015 роках витрат на 27938,26 грн. внаслідок включення до їх складу передоплат за електроенергію, що є порушенням п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України. Дане порушення вплинуло на нарахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору. Просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача у період з 30.08.2016 р. по 09.09.2016 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2915 р., за результатами якої складено акт перевірки від 16.09.2016 р. № 717/21-03-13-03/1803102418.
У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення (з урахуванням тих, що оскаржуються позивачем):
1. п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 4190,49 грн.;
2. ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на суму 9694,57 грн.;
3. пп.1.4 п.16 прим. 1 підрозд.10 розд.ХХ ПК України, що призвело до ненарахування та несплати військового збору за 2015 рік у сумі 236,60 грн.
Дані висновки ґрунтуються на тому, що ФОП ОСОБА_4 включено до складу витрат витрати на оплату послуг з електропостачання. Відповідно до умов договору з ПАТ ЕК "Херсонобленерго" позивач здійснював оплату не тільки за фактично використану електроенергію, а й передоплату у сумі 27938,26 грн. (у березні 2014 року - 5162 грн., у травні 2014 року - 1165,12 грн., у червні 2014 року - 4266,58 грн., у липні 2014 року - 1200,60 грн., у грудні 2014 року - 370,51 грн., у січні 2015 року - 943,51 грн., у березні 2015 року - 7927,51 грн., у квітні 2015 року - 278,01 грн., у червні 2015 року - 4979,91 грн., у липні 2015 року - 1644,51 грн.), які в порушення п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України позивач відніс до складу витрат.
Внаслідок завищення витрат на 27938,26 грн., позивачем занижено суму чистого оподатковуваного доходу на вказану суму (за 2014 рік на 12164,81 грн., за 2015 рік на 15773,45), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 4190,49 грн. (за 2014 рік на 1824,74 грн., за 2015 рік на 2366,02 грн.).
Оскільки чистий оподатковуваний дохід є базою нарахування єдиного соціального внеску та військового збору, то внаслідок його заниження ФОП ОСОБА_4 занизила і суму єдиного соціального внеску за 2014-2015 роки на 9694,57 грн. та військового збору за 2015 рік на 236,60 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.10.2016 р. № 0010971305, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з військового збору на 295,75 грн., з яких за основним платежем на 236,60 грн., за штрафними санкціями на 59,15 грн., № 0010981305, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 5238,11 грн., з яких за основним платежем на 4190,49 грн., за штрафними санкціями на 1047,62 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 р. № Ф-0010951305 на суму 9694,57 грн., рішення № 0013421305 про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24.11.2016 р. у сумі 968,46 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Згідно абз.4 п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та нукту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Відповідно до п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Положеннями п.177.2 ст.177 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно п.177.4 ст.177 ПК України (в редакції, яка була чинною до 01.01.2015 р.) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.
Приписами п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною до 01.01.2015 р.) передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною до 01.01.2015 р.) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
Згідно п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною до 01.01.2015 р.) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
З 01.01.2015 р. п.177.4 ст.177 ПК України викладено в новій редакції. Зокрема, відповідно до пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Пунктом 177.5 статті 177 ПК України передбачено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_4 (Споживач) та ПАТ ЕК "Херсонобленерго" (Постачальник) укладено договір постачання електричної енергії від 02.11.2009 р. № 4546, відповідно до п.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 10.00 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 2 додатку № 2 до вказаного договору передбачено, що споживач до 20 числі, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступних розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.
З наданих позивачем документів (рахунків, актів прийому-передачі електроенергії, виписок по банківському рахунку) слідує, що ФОП ОСОБА_4:
- всього за 2014 рік нараховано за фактично використану електроенергію 133582,37 грн., сплачено - 136969,37 грн.: у січні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 6394,45 грн., сплачено 6394,48 грн., сума передоплати, включена до витрат, 0 грн.; у лютому 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 8417,72 грн., сплачено 8417,71 грн., сума передоплати, включена до витрат, 0 грн.; у березні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 8563,41 грн., сплачено 13725,41 грн., сума передоплати, включена до витрат, 5162 грн.; у квітні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 7023,40 грн., сплачено 7023,40 грн., сума передоплати, включена до витрат, 0 грн.; у травні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 11734,50 грн., сплачено 12899,62 грн., сума передоплати, включена до витрат, 1165,12 грн.; у червні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 10227,45 грн., сплачено 14494,03 грн., сума передоплати, включена до витрат, 4266,58 грн.; у липні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 16840,74 грн., сплачено 18041,34 грн., сума передоплати, включена до витрат, 1200,60 грн.; у серпні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 17233,60 грн., сплачено 13865,08 грн., сума недоплати складає 3368,52 грн.; у вересні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 16599,56 грн., сплачено 11190,27 грн., сума недоплати складає 5409,29 грн.; у жовтні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 12575,21 грн., сплачено 12575,21 грн., сума передоплати, включена до витрат, 0 грн.; у листопаді 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 9980,33 грн., сплачено 9980,33 грн., сума передоплати, включена до витрат, 0 грн.; у грудні 2014 року нараховано за фактично використану електроенергію 7991,99 грн., сплачено 8362,49 грн., сума передоплати, включена до витрат, 370,50 грн.;
- всього за 2015 рік нараховано 169289,30 грн., сплачено - 173228,30 грн.: у січні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 8899,77 грн., сплачено 9843,27 грн., сума передоплати, включена до витрат, 943,50 грн.; у лютому 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 9439,31 грн., сплачено 9439,31 грн., сума передоплати, включена до витрат, 0 грн.; у березні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 8774,95 грн., сплачено 16702,45 грн., сума передоплати, включена до витрат, 7927,50 грн.; у квітні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 10475,64 грн., сплачено 10753,64 грн., сума передоплати, включена до витрат, 278 грн.; у травні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 15451,23 грн., сплачено 15350,83 грн., сума передоплати, включена до витрат, 100,40 грн.; у червні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 15015,86 грн., сплачено 19995,76 грн., сума передоплати, включена до витрат, 4979,90 грн.; у липні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 17582,39 грн., сплачено 19226,89 грн., сума передоплати, включена до витрат, 1644,50 грн.; у серпні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 22160,65 грн., сплачено 17894,97 грн., сума недоплати складає 4265,68 грн.; у вересні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 22496,59 грн., сплачено 14746,27 грн., сума недоплати складає 7750,32 грн.; у жовтні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 16538,10 грн., сплачено 16820,10 грн., сума передоплати, включена до витрат, 282 грн.; у листопаді 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 13760,88 грн., сплачено 13760,88 грн., сума передоплати, включена до витрат, 0 грн.; у грудні 2015 року нараховано за фактично використану електроенергію 8693,93 грн., сплачено 8693,93 грн., сума передоплати, включена до витрат, 0 грн.
З викладеного слідує, що у деяких місяцях 2014-2015 роках у позивача відбулася переплата за фактично поставлену електроенергію на загальну суму 27938,25 грн. (у березні 2014 року - 5162 грн., у травні 2014 року - 1165,12 грн., у червні 2014 року - 4266,58 грн., у липні 2014 року - 1200,60 грн., у грудні 2014 року - 370 грн., всього за 2014 рік - 12164,81 грн.; у січні 2015 року - 943,50 грн., у березні 2015 року - 7927,50 грн., у квітні 2015 року - 278 грн., у червні 2015 року - 4979,90 грн., у липні 2015 року - 1644,50 грн., у жовтні 2015 року - 282 грн., всього за 2015 рік - 15773,44 грн.), а в деяких місяцях 2014-2015 року - недоплата за фактично поставлену електроенергію на загальну суму 20894,21 грн. (у серпні 2014 року - 3368,52 грн., у вересні 2014 року - 5409,29 грн., всього за 2014 рік - 8777,81 грн.; у травні 2015 року - 100,40 грн., у серпні 2015 року - 4265,68 грн., у вересні 2015 року - 7750,32 грн., всього за 2015 -12116,40 грн.).
Таким чином, враховуючи те, що при визначенні об'єкту оподаткування мають враховуватися документально підтверджені витрати за весь календарний рік, сума завищених витрат ФОП ОСОБА_4 за 2014-2015 роки становить 7326 грн. (за 2014 рік - 3387 грн., за 2015 рік - 3939 грн.).
Пунктом 167.1 статті 167 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Тому сума заниження ФОП ОСОБА_4 податку на доходи фізичних осіб складає: за 2014 рік - 508,05 грн. (3387 грн. х 15 %), за 2015 рік - 590,85 грн. (3939 грн. х 15 %), всього - 1098,90 грн.
Згідно п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Оскільки сума заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб складає 1098,90 грн., то сума штрафних санкцій відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України становить 274,73 грн. (1098,90 грн. х 25 %).
З урахуванням викладеного податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 р. № 0010981305 підлягає частковому скасуванню на суму 3864,48 грн. (5238,11 грн. - 1373,63 грн.), з яких за основним платежем на 3091,59 грн. (4190,49 грн. - 1098,90 грн.), за штрафними санкціями на 772,89 грн. (1047,62 грн. - 274,73 грн.).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік (абз.5 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VІ).
Згідно поданих позивачем декларацій про майновий стан і доходи за 2014 рік № 9080123206 від 06.02.2015 р. та за 2015 рік № 9274890427 від 03.02.2016 р., чистий оподатковуваний дохід за 2014 рік зазначено 30736,57 грн., за 2015 рік - 38440,78 грн., з розміру якого визначено суму єдиного внеску: за 2014 рік - 10665,60 грн., за 2015 рік - 13338,95 грн.
Як вже зазначалося, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 було занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік на 3387 грн., за 2015 рік на 3939 грн., а тому загальна сума чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік становить 34123,60 грн., за 2015 рік - 42379,90 грн., а сума доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок, складає у 2014 році - 38303,26 грн., у 2015 році - 46790,67 грн.
З урахуванням викладеного, розмір єдиного соціального внеску за 2014 рік - 13291,23 грн. (38,303,26 грн. х 34,7 %), за 2015 рік - 16236,37 грн. (46790,67 грн. х 34,7 %).
Різниця між задекларованим ФОП ОСОБА_4 розміром єдиного соціального внеску та фактичним його розміром складає: за 2014 рік - 2625,63 грн. (13291,23 грн. - 10665,60 грн.), за 2015 рік - 2897,42 грн. (16236,37 грн. - 13338,95 грн.).
Таким чином сума заниження розміру єдиного внеску становить 5523,05 грн. (2625,63 грн. + 2897,42 грн.), у зв'язку з чим вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 р. № Ф-0010951305 підлягає частковому скасуванню на суму 4171,52 грн. (9694,57 грн. - 5523,05 грн.).
Відповідно до абз.3 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VІ на платника єдиного внеску за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Так як судом сума заниження єдиного внеску встановлено у розмірі 5523,05 грн., розмір штрафу складає 552,31 грн., а тому рішення від 24.11.2016 р. № 0013421305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску підлягає частковому скасуванню на суму 417,15 грн. (969,46 грн. - 552,31 грн.).
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Згідно пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПК України, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого відноситься дохід, отриманий фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 ПК України.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотків від об'єкта оподаткування, встановленого пп.1.2 цього пункту (пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
За результатами розгляду справи судом встановлено, що сума заниження чистого оподатковуваного доходу позивача за 2015 рік становить 3939 грн., у зв'язку з чим розмір заниженого військового збору за 2015 рік складає 59,09 грн. (3939 грн. х 1,5 %).
Приписами п.123.1 ст.123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Оскільки сума заниження позивачем військового збору за 2015 рік складає 59,09 грн., то сума штрафних санкцій відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України становить 14,77 грн. (59,09 грн. х 25 %).
З урахуванням викладеного податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 р. № 0010971305 підлягає частковому скасуванню на суму 221,89 грн. (295,75 грн. - 73,86 грн.), з яких за основним платежем на 177,51 грн. (236,60 грн. - 59,09 грн.), за штрафними санкціями на 44,38 грн. (59,15 грн. - 14,77 грн.).
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності прийнятих рішень, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 про часткове визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2016 р. №№ 0010971305, 0010981305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 р. № Ф-0010951305, рішення про застосування штрафних санкцій від 24.11.2016 р. № 0013421305 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 551,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань шляхом безспірного списання.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати частково протиправними та частково скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.10.2016 р. № 0010971305 на суму 221,89 грн., з яких за основним платежем на 177,51 грн., за штрафними санкціями на 44,38 грн., № 0010981305 на суму 3864,48 грн., з яких за основним платежем на 3091,59 грн., за штрафними санкціями на суму 772,89 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 р. № Ф-0010951305 на суму 4171,52 грн., рішення від 24.11.2016 р. № 0013421305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 417,15 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_7) з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 січня 2017 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.3.2