12 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -
розглянувши заяву управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - управління МВС) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від
30 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління МВС, Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 вересня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року про часткове задоволення позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, управління МВС подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме: статті 214 КАС що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 1 вересня 2016 року (справа № К/800/19508/16).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень, вимоги до неї та порядок її подання встановлені статтями 237, 239-2391 КАС.
За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
Зі змісту заяви, тексту оскарженого рішення та доданих до заяви інших судових рішень висновується, що суд касаційної інстанції не інтерпретував названих у заяві норм процесуального закону, а відповідно до їх положень в кожному конкретно індивідуальному випадку з'ясовував обґрунтованість доводів касаційних скарг і необхідність відкриття касаційного провадження. Зокрема, в ситуації з оскарженим рішенням доводи касаційної скарги заявника цей суд визнав необґрунтованими і недостатніми для перевірки матеріалів справи, а у правовій ситуації, на яку робиться посилання, - навпаки достатніми для відкриття касаційного провадження.
Зазначені обставини в розумінні положень пункту 2 частини першої
статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до управління МВС, Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Ф. Волков
О.В. Кривенда