04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" січня 2017 р. Справа№ 910/19044/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Калатай Н.Ф.
Мальченко А.О.
за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Білоконь І.В. довіреність № 3368/18 від 19.12.16
від відповідача: Боярська Г.П. довіреність № 93/2017 від 03.01.17
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року
у справі № 910/19044/16 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
про стягнення 10 739,14 грн., -
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 10 739,14 грн. (а.с. 7-8).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі № 910/19044/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь ПрАТ "Страхова компанія "АХА" 10 739,14 грн. страхового відшкодування (а.с. 115-121).
15 грудня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/19044/16, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ "Європейський страховий альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/19044/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О.
27 грудня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/19044/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О. та призначено до розгляду на 17 січня 2017 року.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17 січня 2017 року, у зв'язку з перебування судді Агрикової О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, для розгляду справи № 910/19044/16, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Калатай Н.Ф., Мальченко А.О.
17 січня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/19044/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Калатай Н.Ф., Мальченко А.О.
У судовому засіданні 17 січня 2017 року представником ПрАТ "Європейський страховий альянс" заявлено усне клопотання про призначення експертизи визначення розміру шкоди, заподіяної транспортному засобу страхувальника, надано пояснення, в яких підтримує доводи апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник ПрАТ "Страхова компанія "АХА" у судовому засіданні 17 січня 2017 року проти задоволення усного клопотання відповідача заперечував, а також надав пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
29 вересня 2015 року між ПрАТ "Страхова компанія "АХА" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 40474а5аа, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки Peugeot 3008, д.н. НОМЕР_1, у період дії договору з 01.10.2015 р. по 30.09.2016 р. Також умовами вказаного договору визначено, що ремонт застрахованого транспортного засобу здійснюється на гарантійному СТО за спрямуванням страховика (а.с. 12-25).
За умовами договору, укладеного позивачем зі своїм страхувальником при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитку визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторис збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі станції технічного обслуговування на підставі рахунків станції технічного обслуговування за вибором страховика (п.п. 15.1, 29.12, 29.13 Договору добровільного страхування).
У відповідності зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (аналогічні приписи також містяться у п. 3 ч. 1 ст. 20 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про страхування").
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 90133755, виданої ротою № 2 батальйону УПП НП у м. Львові, 20 квітня 2016 року о 17 год. 20 хв. на трасі М-06, Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачево, Ужгород), 4 км., 300 м. трапилась ДТП, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "Renault Traffic" д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля "Peugeot 3008", д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого було завдано механічних пошкоджень автомобілю "Peugeot 3008", д.н. НОМЕР_1 (а.с. 36).
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 11.05.2016 р. № 464/3854/16-п встановлено, що 20.04.2016 р. ОСОБА_5, керуючи автомобілем "Renault Traffic" д.н. НОМЕР_2, порушив вимоги п. 1.5, 2.3 "б", 10., 13.3 ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot 3008, д.н. НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Вищевказаною постановою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с. 37).
У Протоколі огляду транспортного засобу б/н від 21.04.2016 р. відображено назви пошкоджених складових транспортних засобів та тип ремонтної операції (а.с. 39-40).
22 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування на банківський рахунок ТОВ "Ілта Львів" (а.с. 30-31).
22 квітня 2016 року ТОВ "Ілта Львів" (який є офіційним дилером автомобілів Peugeot в Україні) виставлено рахунок-фактуру № 4638 на суму 10 739,14 грн. щодо вартості ремонтних робіт та запасних частин для автомобіля Peugeot 308 д.н. НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП (а.с. 44).
Вказана сума також підтверджується нарядом-замовленням, який в тому числі є актом виконаних робіт (а.с. 88).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно із складеним позивачем страховим актом № АХА2040948 від 28.04.2016 р., з урахування розрахунку розміру страхового відшкодування, у якому визначено вартість відновлювального ремонту, виходячи з розрахунку СТО ТОВ "Ілта Львів" № 4638 від 22.04.2016 р., до виплати призначено 10 739,14 грн. (а.с. 45, 46).
На підставі страхового акту від 28.04.2016 р. та рахунку-фактури № 4836 від 22.04.2016 р., позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 739,14 грн. на рахунок ТОВ "Ілта Львів", що підтверджується платіжним дорученням № 239 579 від 29.04.2016 р. (а.с. 47).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна норма закріплена і у ст. 993 ЦК України.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Renault Traffic" д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_5, була застрахована ПрАТ "Європейський страховий альянс" (відповідачем) відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8572103, терміном дії з 24.09.2015 р. по 23.09.2016 р. (а.с. 89).
20 липня 2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 10 739,14 грн. та просив компенсувати вказану суму в порядку регресу (а.с. 48, 49).
У відповідь на вказану претензію, відповідач направив позивачу лист, у якому просив надати додаткові документи необхідні для розгляду його заяви (копії - постанови суду, протоколу огляду ТЗ, доручення на представників та електронні фотографії пошкодженого автомобіля), які просив направити на електронну адресу
Разом з листом вих. № ЕЛ_0909 від 21.09.2016 р. позивач надав відповідачу запитувані останнім документи, а також повідомив про надсилання фотографій пошкодженого автомобіля у електронному вигляді на зазначену у листі відповідача електронну адресу (а.с. 51). Вказаний лист отримано відповідачем 29.09.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 52).
Попри це, відповідач вимогу щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу не виконав, мотивованих пояснень з цього приводу не надав, що і стало підставою звернення з позовом у даній справі.
Згідно з ч. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідач посилається на відсутність підстав для стягнення з нього виплаченої позивачем його страхувальнику суми страхового відшкодування, оскільки останню було здійснено виходячи з вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу без урахування зносу, а до позовної заяви у даній справі не додано висновку автотоварознавчої експертизи.
Проте вказані посилання є безпідставними з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
При цьому, здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в сумі 10 739,14 грн. (на підставі рахунка СТО, без врахування зносу з урахуванням положень договору) на користь страхувальника не суперечить приписам ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки, вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли за Договором добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" від 29.09.2015 р. № 40474а5аа, у якому відсутні умови щодо необхідності застосування коефіцієнту фізичного зносу, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.
Крім того, відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
З приписів вказаних норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються позивача як страховика за договором добровільного страхування майна, дії якого не регулюються цим Законом, а тому в даному випадку відсутні правові підстави перекладати на позивача обов'язки ПрАТ "Страхове товариство "Європейський страховий альянс", яке є страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Водночас, Законом України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов'язкового проведення суб'єктами оціночної діяльності професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, власник якого застрахував свої інтереси на підставі договору добровільного страхування, а необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15: "Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Крім того, листом Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 р., роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Тому визначення позивачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Peugeot 3008, д.н. НОМЕР_1 з урахуванням умов Договору, відповідно до оплаченого рахунку-фактури № 4836 від 22.04.2016 р. та без урахування коефіцієнту фізичного зносу є правомірним, а доводи відповідача про необхідність зменшення суми страхового відшкодування на такий коефіцієнт є безпідставними.
Враховуючи викладене, є також безпідставним усне клопотання відповідача про призначення експертизи визначення розміру шкоди завданої страхувальником відповідача, з огляду на що, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні цього клопотання.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Отже, в даному випадку відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності власника автомобіля "Renault Traffic" д.н. НОМЕР_2, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля Peugeot 3008, д.н. НОМЕР_1, при цьому, в межах суми, що перейшла до позивача в порядку регресу в зв'язку із виплатою страхового відшкодування за мінусом франшизи.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2969423 розмір франшизи складає 0 грн. 00 коп., розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 10 739,14 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, повно і всебічно встановлених судом першої інстанції.
Рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/19044/16 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/19044/16 задоволенню не підлягає.
Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/19044/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі №910/19044/16 залишити без змін.
3. Справу №910/19044/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді Н.Ф. Калатай
А.О. Мальченко