04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" січня 2017 р. Справа№ 910/17807/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Калатай Н.Ф.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016
у справі № 910/17807/16 (суддя Князьков В.В.)
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьк-теплокомуненерго"
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" О.В. Куреного
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: представник Кошарський О.В. (довіреність №734/03 від 28.12.2016),
Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" (надалі - МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" О.В. Куреного (надалі - Уповноважена особа ФГВФО, відповідач) про зобов'язання вчинити дії по визнанню та включенню вимог МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 15 407,05 грн, що утворилася в період 01.03.2015 по 15.04.2015, до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду, МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/17807/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 скаргу КП "Хмельницьктеплокомуненерго" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Калатай Н.Ф. та призначено розгляд скарги на 08.12.2016.
Відповідач скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
У зв'язку з неявкою скаржника в судове засідання, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 розгляд справи було відкладено та продовжено на п'ятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України до 12.01.2017.
В судовому засіданні 12.01.2017 представник відповідача проти доводів та вимоги про задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Позивач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Про поважність причин нез'явлення в судові засідання позивач суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Вислухавши думку представника відповідача з приводу можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність скаржника, порадившись, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника позивача.
12.01.2017 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 06.08.2009 між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (енергопостачальна організація) та ПАТ "Брокбізнесбанк" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №2182/475, відповідно до п.п. 1.1., 2.1. якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Кількість та обсяги теплової енергії визначаються в Додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо.
Згідно п. 6.3 договору оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Договір набуває чинності з 06.08.2009 та діє до 06.08.2010. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1, 10.4 договору).
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, у останнього утворилась заборгованість у сумі 15 407,05 грн з оплати спожитої теплової енергії за період з січня 2015 року по червень 2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління НБУ від 10.06.2014 №339 прийнято рішення № 45, яким розпочато ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк з 11.06.2014 та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію AT «Брокбізнесбанк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного О.В.
З оголошень, опублікованих в газеті «Урядовий кур'єр» № 106 від 14.06.2014 та в газеті «Голос України» № 113 від 14.06.2014 слідує, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.
Так, відповідно до статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Відповідно до п.п. 3, 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав та припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку.
За приписами частин 4, 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2015 позивач звертався до АТ «Брокбізнесбанк» з листом №1805/02, в якому пропонував сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію, що утворилась станом на 01.06.2014 у розмірі 15 407,05 грн, надавши повторно рахунки на оплату.
18.09.2015 позивач звернувся до відповідача з листом №2395/02 аналогічного змісту про сплату заборгованості у розмірі 15 407,05 грн.
У відповідь на такі звернення, відповідач листом № 412/046 від 04.01.2016, з посиланням на обставину перебування АТ «Брокбізнесбанк» в умовах ліквідації, повідомив МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про розірвання договору № 2182/475 від 06.08.2009 (закриття особового рахунку) з 29.12.2015 та одночасно направив позивачеві два примірники проекту додаткової угоди до вищевказаного договору про його розірвання.
Листом №382/02 від 16.02.2016 позивач втретє звернувся до уповноваженої особи ФГВФО з вимогою погасити заборгованість за спожиту теплову енергію, що утворилася в період з січня 2015 року по червень 2015 року та надати акт здачі приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 65. Водночас, позивач повернув відповідачеві не підписаний проект додаткової угоди до договору, вказуючи на те, що банк, не зважаючи на ліквідаційну процедуру, продовжував користуватися послугами МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з теплопостачання.
На вказані листи відповідачем 04.01.2016 та 09.03.2016 були надані письмові відповіді за №512/046 та 1603/046 відповідно, в яких останній повідомив, що договір №2182/475 від 06.08.2009 є розірваним, а щодо неможливості сплати заборгованості, відповідач зазначив, що відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу VI Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012, фінансування витрат неплатоспроможного банку під час здійснення Фондом гарантування виведення неплатоспроможного банку з ринку, здійснюється відповідно до кошторису витрат, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банку, який затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Крім того, листом № 3693/046 від 17.05.2016 відповідач з приводу вимоги про включення МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» до реєстру акцептованих вимог кредиторів, повідомив позивача, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом, позивачем було заявлено вимогу про визнання та включення вимог позивача на суму 15 407,05 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, також зазначає, що відповідач безпідставно не включає його вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Так, відповідно до статті 6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
Згідно частини 4 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, а саме договорів оренди нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку охорони.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх.
Пунктом 4.20 глави 4 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку встановлено, що уповноважена особа фонду гарантування складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів заявлені в у національній валюті в сумі, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З матеріалів справи вбачається, що спірна заборгованість виникла у період з січня 2015 року по червень 2015 року, тоді як процедура ліквідації була розпочата 11.06.2014.
Враховуючи наведене, зокрема, положення п. 4.20 глави 4 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для включення вказаних вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів, оскільки спірна заборгованість виникла після початку процедури ліквідації банку, а відтак вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 4.31., 4.33 будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. У разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день початку процедури ліквідації банку/затвердження акцептованих вимог кредиторів, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу. Тож, позивач не позбавлений права звернутись до суду повторно із відповідним позовом.
Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі № 910/17807/16 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишене без змін, а апеляційна скарга Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись статтями 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 96, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі №910/17807/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі №910/17807/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/17807/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.А. Жук
Н.Ф. Калатай