26 липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів : Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л., Терлецького О.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 червня 2005 року з вини відповідача, який керував автомобілем “Рено 25» й порушив Правила дорожнього руху, було створено аварійну ситуацію. Намагаючись уникнути зіткнення він (позивач), керуючи автомобілем “Ауді-100», вдарився в будинок, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження і було пошкоджено його автомобіль.
Позивач просив стягнути з відповідача 11007 грн. 25 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. за заподіяну моральну шкоду.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 27 грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2006 року, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11007 грн. 25 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1500 грн. за заподіяну моральну шкоду.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив Правила дорожнього руху, створив аварійну обстановку, змусивши позивача змінити напрямок руху і зіткнутися із стіною будівлі; винними діями відповідача позивачеві завдано матеріальної і моральної шкоди.
Проте з такими висновками повністю погодитись не можна, оскільки в порушення вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України судом не вжито усіх заходів для всебічного, повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів та ухвалення законного і обгрунтованого рішення.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що факт заподіяння шкоди позивачу не пов»язаний з порушенням ним (відповідачем) Правил дорожнього руху, оскільки сам позивач, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, перевищив дозволену швидкість руху і неправильно діяв в конкретній дорожній обстановці.. На підтвердження цих доводів ОСОБА_2 просив допитати в судовому засіданні та дослідити висновок спеціаліста, призначити судову експертизу. Проте у задоволенні цих клопотань було відмовлено, хоча з»ясування порушених відповідачем питань має значення для правильного вирішення справи.
Судом також не досліджено та не дано належної оцінки постановам судді Шепетівського міськрайонного суду від 25 серпня 2005 року та голови апеляційного суду Хмельницької області від 6 жовтня 2005 року по факту дорожньо-транспортної пригоди від 14 червня 2005 року за участю сторін.
Апеляційний суд в порушення вимог ст. 303 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення і залишив рішення без змін.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 27 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - А.Г.Ярема
Судді : Є.Ф.Левченко
Л.І.Охрімчук
Ю.Л.Сенін
О.О.Терлецький