79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" січня 2017 р. Справа № 907/399/13
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Матущака О.І.
ОСОБА_1
при секретарі Лагдан Ю.О.
розглянув апеляційну скаргу компанії “Cengart Financial INC" без номера від 04.06.2016р. (вхідний № 01-05/2926/16 від 15.06.2016р.)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.05.2016р.
у справі №907/399/13 (суддя Андрейчук Л.В.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатполіметали”, с. Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область
до відповідача-1: акціонерного товариства “SOFISU S.A.”, Avenue de Tivoli 3, c/o Me Franзois Clerk, 1700, Fribourg, Switzerland,
до відповідача-2: компанії “Cengart Financial INC", P.O. Box.3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands (адреса для листування: 01135, м. Київ, а/с 218)
про визнання недійсним договору лізингу №5/99 від 12.07.1999; визнання недійсним договору про уступку права вимоги від 18.07.2006; визнання відсутнім у компанії "Gengart Financial INC" права вимагати та отримувати грошові кошти за договором лізингу від 12.07.1999 № 5/99 та договором про уступку права вимоги від 18.07.2006,
за участю представників:
від позивача: не з'явився(належно повідомлений);
від відповідача-1: не з'явився (належно повідомлений);
від відповідача-2: ОСОБА_2 - представник (довіреність у матеріалах справи).
Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).
Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось.
Здійснювалася технічна фіксація судового процесу.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2016р. в складі колегії: головуючий суддя Дубник О.П., судді: Матущак О.І., Юрченко Я.О. прийнято до провадження апеляційну скаргу компанії “Cengart Financial INC" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.05.2016р. та справу призначено до розгляду на 14.12.2016р.
Суд з метою належного повідомлення відповідача-1 про розгляд справи, в дотримання умов Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (Гаага), надіслав на адресу Центрального Органу запитуваної Держави (Швейцарія) прохання з долученими до нього нотаріально посвідченими перекладами документів (ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2016р., ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26.05.2016 року; заяви компанії “Cengart Financial INC" без номера від 18.05.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. у справі №907/399/13) та короткий виклад документа, що підлягає врученню.
10.08.2016р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло повідомлення про вручення/одержання надісланого Центральному Органу запитуваної Держави (Office fеdеral de la Justice (OFJ) прохання з долученими до такого документами та короткий виклад документа, що підлягає врученню.
15.08.2016р. на адресу суду надійшло повідомлення про підтвердження відповідно до ст. 6 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (Гаага) про вручення надісланих судом документів відповідачу-1.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2016р. було відкладено розгляд справи на 10.01.2017р. з метою належного повідомлення позивача про розгляд справи та надіслання ухвали ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатполіметали” арбітражному керуючому ОСОБА_3.
Частиною 1 ст. 15 Конвенції визначено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде становлено, що:
а) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території;
б) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Втім, суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть, якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані наступні умови:
а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;
б) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;
в) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної держави (ч. 2 ст. 15 Конвенції).
Відповідач-1 у судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, повідомлений про розгляд справи згідно Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (Гаага).
Позивач у судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією списку згрупованих рекомендованих відправлень від 16.12.2016 р.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.05.2016 року у цій справі (суддя Андрейчук Л.В.) повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 6 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України заяву компанії “Cengart Financial INC" від 18.05.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. по справі №907/399/13 з доданими до неї документами, а також клопотання про відновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд за ново виявленими обставинами судового рішення.
З посиланням на Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, п.2 пп.2.21, пп.2.20, пп.2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України”, ст.9 Закону України “Про судовий збір” місцевим господарським судом зроблено висновок, що долучені до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення квитанції №TS205434 від 28.03.16 р. на суму 1261,70 грн та №31 від 07.05.16 р. на суму 1262,00 грн не є належними доказами сплати судового збору, оскільки підтверджують його сплату за подання до суду саме позовної заяви, а від-так і всупереч вимогам закону суд позбавлений можливості перевірити його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України саме як за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
Компанія “Cengart Financial INC" оскаржує ухвалу з тих підстав, зокрема, що, до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення було долучено дві квитанції, які згідно вимог ст. 6 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) були подані в оригіналах, з зазначенням належних платіжних реквізитів та призначення платежу, а необхідності зазначення інших реквізитів ні ГПК України, ні Законом №3674-VI, ні Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05 квітня 2011 року №2346-III не передбачено. Зазначає, що судом безпідставно зроблені висновки про те, що заявником не було подано належних доказів сплати судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами до Господарського суду Закарпатської області. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.05.2016 року у справі №907/399/13 та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву компанії “Cengart Financial INC" від 18.05.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. по справі №907/399/13, скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач та відповідач-1 не скористалися своїм правом та не надали відзивів на апеляційну скаргу.
Заслухавши представника відповідача-2, розглянувши матеріали справи, судова колегія прийшла до висновку про можливість прийняття в даному судовому засіданні постанови, при цьому судовою колегією встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/399/13 від 24.09.2013 позов задоволено частково, визнано відсутнім у компанії "Gengart Financial INC" права вимагати та отримувати грошові кошти за договором лізингу № 5/99 від 12.07.1999, укладеним між ТОВ “Закарпатполіметали” та АТ “SOFISU S.A.” та договором про відступлення права вимоги від 18.07.2006, укладеним між АТ “SOFISU S.A.” та Компанією “Cengart Financial INC". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 в справі №907/399/13 було частково змінено, виключено п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 року: “Визнати відсутнім у Компанії “CENGART FINANCIAL INC.” (P.O. Box 3321, Road Town, Tortola, British Virgin Islands) права вимагати та отримувати грошові кошти за Договором лізингу №5/99 від 12.07.1999 року, укладеним між Акціонерним товариством “SOFISU S.A.” та Товариством з обмеженою відповідальністю “, та договором про відступлення права вимоги від 18.07.2006 pоку, укладеним між Акціонерним товариством “SOFISU S.A.” та Компанією “CENGART FINANCIAL INC.”. В решті рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27 січня 2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 у справі №907/399/13 скасовано частково в частині виключення п.2 резолютивної частини рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р.: "Визнати відсутнім у Компанії "CENGART FINANCIAL INC." (P.O. Box 3321, Road Town, Tortola, British Virgin Islands) права вимагати та отримувати грошові кошти за Договором лізингу №5/99 від 12.07.1999р., укладеним між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", та договором про відступлення права вимоги від 18.07.2006p., укладеним між Акціонерним товариством "SOFISU S.A." та Компанією "CENGART FINANCIAL INC.". В цій частині рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. у справі №907/399/13 залишено без змін. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. у справі №907/399/13 - залишено без змін.
Відповідач-2 компанія “Cengart Financial INC" звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою від 18.05.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. по справі №907/399/13.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами з підстав, визначених ч. 2 ст. 112 ГПК України.
Згідно cт. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів. До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату судового збору (ч.ч. 4,5 ст. 113 ГПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі:
1) подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом;
2) подання заяви без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам;
3) відсутності доказів сплати судового збору у порядку і розмірі, встановлених законодавством;
4) якщо заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили незалежно від поважності причини пропуску цього строку;
5) якщо заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Про повернення заяви виноситься ухвала, яку може бути оскаржено. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 2, 3 та 5 частини шостої цієї статті, заява може бути подана повторно (ч.ч. 7,8 ст. 113 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно пп. 2.13 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "По деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
Відповідно до пп. 2.21. п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "По деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
До заяви від 18.05.2016р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. по справі №907/399/13 компанією “Cengart Financial INC" долучено квитанції №TS205434 від 28.03.2016 року на суму 1261,70 грн. та № 31 від 07.05.2016 року на суму 1262,00 грн. У вказаних квитанціях у графах «Призначення платежу» вказано, що судовий збір сплачено за подання позовної заяви, а не заяви перегляд за нововиявленими обставинами.
Таким чином, квитанції №TS205434 від 28.03.2016 року на суму 1261,70 грн. та № 31 від 07.05.2016 року на суму 1262,00 грн. не можуть бути належними доказами сплати судового збору, оскільки підтверджують сплату судового збору за подання заявником до господарського суду позовної заяви, що суперечить ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI, пп. 2.13, 2.21. п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "По деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України". Крім цього, ст.9 Закону № 3674-УІ визначає обов' язок суду перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України саме за заяву про перегляд за нововиявленим обставинами судового рішення.
Згідно пп. 2.22 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "По деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку, заява повертається господарським судом з підстав, передбачених пунктом 3 частини шостої статті 113 ГПК.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана обставина є підставою для повернення заяви без розгляду відповідно до п.3 ч.6 ст. 113 ГПК України.
Відповідно до ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (надалі - Закон № 2343-XII) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону № 2343-XII ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.
Згідно ч. 3 ст. 41 Закону № 2343-XII з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Господарський суд Закарпатської області постановою від 06 лютого 2010 року у справі №16/89 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали» визнав його банкрутом, увів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого ОСОБА_4 У подальшому судами здійснювалась зміна ліквідаторів.
Таким чином, оскільки на момент звернення до суду із заявою від 18.05.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. по справі №907/399/13 була введена ліквідаційна процедура та був призначений ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали», заявник повинен був надіслати копію заяви від 18.05.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення також ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали», оскільки до нього перейшли повноваження органів управління, права керівника банкрута згідно ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 41 Закону № 2343-XII.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази надсилання заяви від 18.05.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013р. по справі №907/399/13 ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали», що є також окремою підставою для повернення поданої заяви згідно п. 2 ч. 6 ст. 113 ГПК України.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду слід покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.05.2016 року у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на апелянта.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 16.01.2017р.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Матущак О.І.
Суддя Юрченко Я.О.