18.01.2017 року Справа № 904/10268/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 25.10.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №52-16/119 від 27.12.2016 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний гомбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2016 року у справі №904/10268/15
за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпро
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 12 102 грн. 48 коп.,
У листопаді 2015 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (надалі - ДП «Придніпровська залізниця») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Південний ГЗК") на свою користь 11 252 грн. 04 коп. плати за користування вагонами, 850 грн. 44 коп. збору за зберігання вантажу та понесених витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015 року у справі №904/10268/15 замінено позивача ДП «Придніпровська залізниця» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2016 року у справі №904/10268/15 (Головуючий суддя Ярошенко В.І., судді: Бондарєв Е.М., Загинайко Т.В.) позов задоволено; з ПАТ "Південний ГЗК" на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» стягнуто 11 252 грн. 04 коп. плати за користування вагонами, 850 грн. 44 коп. збору за зберігання вантажу та 1 218 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт зазначає, що:
- суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позивач довів наявність вини ПАТ "Південний ГЗК" у затримці спірних вагонів, що в результаті і призвело до невірного вирішення справи по суті;
- позивачем не доведено правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу відповідно до спірних наказів;
- місцевий господарський суд не звернув уваги на відсутність підстав для розгляду позовних вимог ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» внаслідок відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей щодо припинення ДП «Придніпровська залізниця».
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Між ДП "Придніпровська залізниця" та ПАТ "Південний ГЗК" укладено договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (надалі - договір).
Відповідно до п. 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Підїзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.
Вагони для під'здної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна (п. 6 договору).
Згідно п. 9 договору приймально-здавальні операції у технічному та комерційному відношенні здійснюється на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Відповідно до п. 15 договору власник колії сплачує залізниці плату:
- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів.
За накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони на адресу одержувача ПАТ «Південний ГЗК».
На шляху прямування на підставі наказів №299 від 01.07.2015 року, №№304, 305 від 04.07.2015 року, №№307, 308, 309, 310, 311 від 05.07.2015 року вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію.
За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг - Головний, Апостолове, Батуринська, Новоблочна, Гейківка та Мусіївка у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, п. 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 01.07.2015 року, №№ 9, 10 віл 04.07.2015 року, №№9, 10 (ст. Батуринська), №№9, 74 (ст. Гейківка), №9 (ст.Мусіївка) від 05.07.2015 року, акти загальної форми ГУ-23 №3098 від 01.07.2015 року, №№3103, 3104 від 04.07.2015 року, №1302 від 05.07.2015 року, №1303 від 06.07.2015 року, №17 від 05.07.2015 року, №18 від 06.07.2015 року, №74 від 05.07.2015 року, №9 від 05.07.2015 року, №21 від 05.07.2015 року та представнику вантажоодержувача своєчасно вручені повідомлення про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини ПАТ «Південний ГЗК».
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами по відомостях ф.ГУ-46 №№10079171, 10079174, 12079189, 10079178, 12079184, 16079199, 09079160, 14079197 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 №08079024, які підписані відповідачем із запереченням: “З нарахованими сумами не згодні. Колії були вільні прийняти вагони”.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідно до положень ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно до ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до абзацу 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до п. 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).
Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку відповідачем підписано із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання були вільні".
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем, як правильно зазначив місцевий господарський суд, надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, зокрема п.8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, згідно якого в актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів, їх номери; та правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами і збір за зберігання вантажу.
Згідно ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За змістом пунктів 5, 6 укладеного між позивачем та відповідачем договору від 28.11.2013 року (з подальшими змінами) передача (здача) порожніх вагонів під навантаження для під'їзної колії здійснюється через інтервал часу 1,5 год. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Організація роботи з обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна та організація руху поїздів Кривий ріг-Допоміжна здійснюється згідно Інструкції про порядок обслуговування та організації руху на під'їзній колії ПАТ "Південний ГЗК".
Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК ", узгодженої сторонами, перегін Кривий Ріг - Допоміжна є одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.
Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 року за № 50/1854. В пункті 16.3. ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з пунктами 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди". Після цього ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.
Виходячи з положень п.7.2 Інструкції, відправлення поїзда на станцію Допоміжна потребує дозвільного сигналу з боку ПАТ "Південний ГЗК". Без отримання такої згоди рух поїзда є неможливим.
Відповідно до п. 8 вищезазначеного договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав, як і не надав доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника.
За ЄТП, затвердженим сторонами 25.09.2003 року, станція Допоміжна налічує 11 колій, призначених за своєю спеціалізацією для прийому зі станції Кривий Ріг та відправлення на станцію Кривий Ріг вагонів: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.
В обґрунтування доводів щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач до відзиву на позовну заяву додав довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна, з яких вбачається: на момент видачі наказу №307 від 05.07.2015 року вільними були колії №№4, 9, наказу №304 від 04.07.2015 року - 1, 2, 3, 7; наказу №309 від 05.07.2015 року - 1, 4, 9; наказу №310 від 05.07.2015 року - 4, 9; наказу №299 від 01.07.2015 року - 1, 2, 3, 4, 6; наказу №305 від 04.07.2015 року - 1, 2, 3, 7; наказу №308 від 05.07.2015 року - 1, 4; наказу №311 від 05.07.2015 - 4.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний ГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 року №5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
За таких обставин висновок апелянта про наявну можливість позивачу доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок наявних деяких вільних колій, вільних проміжків часу на деяких з них, слід вважати необґрунтованим.
Разом із тим безспірним є та обставина, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Отже, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станціях призначення. Окрім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення п. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу ПАТ "Південний ГЗК" раніше та своєчасно не забиралися Комбінатом на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Кривий Ріг актах загальної форми ф.ГУ-23, наявних в матеріалах справи, які представниками ПАТ "Південний ГЗК" підписано без заперечень. Дані акти доводять вину вантажовласника в затримці вагонів за спірними наказами, отже залізницею правомірно було розраховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
В апеляційній скарзі ПАТ "Південний ГЗК" наполягає, що позивачем нарахування плати за користування вагонами здійснено з порушенням вимог Правил користування вагонами та контейнерами, у зв'язку з чим вона є завищеною.
Спірну плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу залізницею розраховано відповідно до вищенаведених норм Правил користування вагонами та контейнерами, Правил зберігання вантажу, на підставі п.п.2.1 п. 2 Розділу III Тарифного керівництва № 1, ставок плати за користування, наведеними в Розділі V Тарифного керівництва №1, пунктів 5.2, 5.4 Розділу II Тарифного керівництва №1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригуючого коефіцієнту згідно Наказу Мінінфраструктури №13 від 26.01.2015 року.
Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Стосовно правонаступництва позивача слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 було утворено ПАТ "Українська залізниця". Додатком 1 до названої постанови затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено ПАТ "Українська залізниця". До нього, зокрема, увійшло ДП "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" був затверджений статут ПАТ "Укрзалізниця", відповідно до п.2 якого товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200. Пунктом 12 Статуту визначено, що товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
21.10.2015 року відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація ПАТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815). До даних "про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й ДП "Придніпровська залізниця". Регіональна філія "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи ПАТ "Укрзалізниця".
Частиною 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
18.08.2015 року Міністерством інфраструктури України відповідно до ст.107 Цивільного кодексу України був затверджений передавальний акт ДП "Придніпровська залізниця", згідно з яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства після його реорганізації шляхом злиття переходять до ПАТ "Укрзалізниця".
01.12.2015 року було складено заключний передавальний акт, відповідно до якого ПАТ "Укрзалізниця" прийняло майно, правонаступництво щодо якого, у тому числі всі права та обов'язки, переходило до останнього.
Тобто, нова юридична особа - ПАТ "Укрзалізниця" була створена та набула право/дієздатності, зокрема, й у спірних правовідносинах, за визначеною законодавчими приписами процедурою.
Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, в тому числі й ті, що засвідчують право особи на звернення до суду з позовом.
У спірних відносинах саме факт створення, реєстрації та набуття ПАТ "Українська залізниця" прав та обов'язків за передавальними актами, як одна з підстав для звернення до суду з цим позовом, має значення для вирішення спору, тоді як внесення до ЄДР відомостей про припинення ДП "Придніпровська залізниця" не впливає на визначення моменту матеріального правонаступництва ПАТ "Українська залізниця", адже зі змісту Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та ЦК України вбачається, що створення нової юридичної особи в результаті злиття, набуття нею прав та обов'язків правопопередників, є складовими процесу цього виду реорганізації, які за часом виникнення, передують моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, визначеного нормою ч.3 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Тобто, у разі злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств визначається днем підписання передавального або розподільного акта чи балансу, і тому може не співпадати у часі з моментом включення запису про припинення юридичної особи до державно реєстру.
Відтак, оскільки приписи зазначених вище нормативних актів не визначають іншого моменту для набуття юридичною особою право/дієздатності, реалізація суб'єктом господарювання прав, фактично набутих у визначений законом спосіб, є безумовною підставою, зокрема і для їх судового захисту в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд в постанові від 27.09.2016 року у справі №904/1517/16.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2016 року у справі №904/10268/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
(Повний текст постанови складено 19.01.2017 року).