ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.01.2017Справа №910/22122/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІНЕКСПЕРТ"
до 1) Публічного акціонерного товариства "ТРАНСПОРТНИК", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОРА»
простягнення заборгованості в розмірі 1 000 000,00 грн.
Суддя Ярмак О.М.
За участю представників:
від позивачаПроніна М.О. (представник за довіреністю від 12.12.2016)
від відповідача 1Бутько Р.Б. (представник за довіреністю від 05.01.2016)
від відповідача 2Пакета-Мельничук Ю.В. (директор)
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНЕКСПЕРТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ТРАНСПОРТНИК та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОРА» про стягнення з останнього 1 000 000,00 грн заборгованості за договором від 28.08.2014 № 28/08-(Ф3) про надання поворотної фінансової допомоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/22122/16 та призначено розгляд справи на 10.01.2017.
19.12.2016, 23.12.2016 та 10.01.2017 від учасників процесу до суду надходили документи на виконання вимог ухвали від 05.12.2016.
В судове засідання 10.01.2017 сторони направили уповноважених представників.
Представник позивача підтримав заяву про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами 19.12.2016, примірник якої подано до суду.
Дослідивши подану мирову угоду, суд відмовляє у її затвердженні, оскільки її умови стосуються переходу права власності на нерухоме майно, що в майбутньому може призвести до виникнення нового спору.
Надалі представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 не спростували факт наявності невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем, посилаючись на відсутність можливості погасити заборгованість.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНЕКСПЕРТ" (сторона 1) та Публічним акціонерним товариством "ТРАНСПОРТНИК" (сторона 2) було укладено договір № 28/08-(Ф3) про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), за умовами якого сторона-1 надає стороні-2 у користування поворотну фінансову допомога на безоплатній основі (без сплати процентів за користування грошовим коштами), а сторона-2 зобов'язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п. 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 1 000 000,00 грн без податку на додану вартість.
Згідно з п. 2.5 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 07.11.2016, сторона-2 зобов'язана повернути поворотну фінансову допомогу у розмірі, визначеному п. 2.1 договору, у строк 11.11.2016 (включно).
Як встановлено судом, позивач виконав взяті на себе за договором зобов'язання, оскільки перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
З умов укладеного сторонами договору вбачається, що останній за своєю правовою природою є договором позики, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.
Приписом ст. 1046 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, строк виконання зобов'язань з повернення фінансової допомоги за договором настав 11.11.2016, проте, жодних доказів щодо повернення відповідачем 1 позивачеві суми позики в розмірі 1 000 000,00 грн. сторонами спору під час розгляду справи надано не було.
З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань відовідачем 1 за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНЕКСПЕРТ" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРОРА» (поручитель) укладено договір поруки від 31.10.2016, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником за первісним договором, а саме, за договором № 28/08-(Ф3) про надання поворотної фінансової допомоги від 28.08.2014.
Відповідно до п. 1.3 договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків за первісним договором.
Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Стаття 554 ЦК України визначає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Разом з тим, ч. 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки відповідач 1 у встановлений договором строк позику не повернув, 12.11.2016 позивач звернувся до боржника та поручителя з претензіями про перерахування суми поворотної фінансової допомоги, що залишилися відповідачами без задоволення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За вказаних вище обставин, оскільки факт невиконання зобов'язань за договором належним чином доведений та відповідачами не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення цієї суми з відповідача 1 та відповідача 2 як боржника та його поручителя відповідно.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "ТРАНСПОРТНИК (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, ідентифікаційний код 21514186) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРОРА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, ідентифікаційний код 32828917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНЕКСПЕРТ" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6, ідентифікаційний код 33103327) 1 000 000 (один мільйон) грн основного боргу та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. судового збору.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 16.01.2016
Суддя О.М. Ярмак