Справа № 307/2501/15-к
Провадження № 1-кс/307/291/15
про застосування запобіжного заходу
04 серпня 2015 рокум. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Тячівського РВ УМВСУ у Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого,
Слідчий СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням з старшим прокурором прокуратури Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ..
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2015070160001318 від 02 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Вказує на те, що 02 серпня 2015 року, близько 04 години, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись неподалік магазину "АВС", що розташований в с. Крива по вул. Л. Українки, 64 "а", під час сутички з ОСОБА_7 , яка попередньо виникла під час спільного розпивання спиртних напоїв, дістав з кишені своїх бриджів ніж та умисно наніс останньому один удар в область живота, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, в зв'язку з чим ОСОБА_7 перебуває на стаціонарному лікуванні в Тячівській РЛ №1.
Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до даної норми закону карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, а також, знаходячись на волі, він може вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім цього зазначає, що у провадженні Тячівського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.ч. 1, 2, 3 ст.296 КК України. Вказані злочини ОСОБА_6 вчинено до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що свідчить про обґрунтованість ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з обставин викладених у ньому.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого тяжкого злочину.
Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Вивчивши матеріали клопотання, дослідивши матеріали досудового розслідування, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
ОСОБА_6 затриманий о 10 годині 30 хвилин 02 серпня 2015 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
ОСОБА_6 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за умисне тяжке тілесне ушкодження, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.
За матеріалами справи підозра ОСОБА_6 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Вирішуючи питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Наведені у клопотанні доводи про те, що ОСОБА_6 знаходячись на волі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, а також, знаходячись на волі, він може вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є припущенням органу досудового слідства, які будь-якими фактичними даними не обґрунтовані.
За таких обставин, один лише характер діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може вважатися достатньою підставою для взяття його під варту, та те, що прокурор в судовому засіданні довів лише обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, виходжу із того, що згідно матеріалів клопотання та пояснення ОСОБА_6 , він постійно проживає в АДРЕСА_1 .
Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; носити електронний засіб контролю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 04 жовтня 2015 року, включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за їх поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Підозрюваного ОСОБА_6 негайно доставити до місця проживання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення органом внутрішніх справ.
Ухвалу для виконання надіслати за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 до Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_6 після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1