"11" січня 2017 р. Справа № 917/1061/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Пушай В.І.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Іващенко О.Г.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_2 (вх. №3325 П) на рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.16 у справі № 917/1061/16
за позовом Лубенської міської ради в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область,
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область,
про стягнення 46 320,50 грн. збитків, -
В липні 2016 року - Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви, про стягнення 46 320,50 грн. нанесених збитків за користування земельною ділянкою площею 0,0828 га по АДРЕСА_1 за період з 01.07.2013 року по 16.03.2016 року без правовстановлюючих документів.
10.10.2016 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти вимог заперечує, вказує, що позивачем невідомо звідки взято величину нормативної грошової оцінки землі та в односторонньому порядку визначено величину відсоткової ставки при нарахуванні збитків.
17.10.2016 р. позивачем надано суду копію рішення Лубенської міської ради від 06.06.2014 р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Лубни" та докази його публікації в засобах масової інформації.
19.10.2016 р. відповідачем подано доповнення до відзиву, в якому зазначає, що позивачем надано лише копію рішення щодо затвердження базової нормативної грошової оцінки земель м. Лубни, але не надано документу, в якому вказано конкретну величину нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки.
24.10.2016 р. позивачем надано рішення Лубенської міської ради від 16.02.2007 року "Про затвердження грошової оцінки земель міста Лубни", копію технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди землі на земельну ділянку по АДРЕСА_2, приватному підприємцю ОСОБА_2, заяву ОСОБА_2 від 27.09.2016 року, яка фактично підтверджує те, що відповідач по справі визнає свою вину, відповідь на неї та ін.
26.10.2016 р. від відповідача надійшли додаткові доповнення до відзиву, в яких останній зазначає, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів того, що спірна ділянка існує, як об'єкт матеріального світу, а позивач є її власником. Позивач не надав до суду копії (та оригіналу для огляду) правовстановлювального документу - державного акту/свідоцтва/витягу/тощо на спірну земельну ділянку.
Позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2 за 2013-2016 р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.10.2016 року у справі № 917/1061/16 (суддя Кульбако М.М.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Лубенської міської ради в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради 46 320,50 грн. збитків та 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору, з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У апеляційній скарзі зазначив, що позивачем не доведено та не надано доказів в підтвердження підстав для застосування цивільно - правової відповідальності в вигляді збитків, а також недоведений розмір збитків, зокрема величина нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, та відсоткова ставка орендної плати.
Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В зв'язку з відпусткою судді Барбашової С.В., автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Істоміна О.А.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі та в зв'язку з неможливістю прибуття за сімейними обставинами і участю адвоката в іншому судовому засіданні.
Колегія суддів відхилила клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, відповідач не довів неможливості свого прибуття в судове засідання, не зазначив чому додаткові докази не надавались суду першої інстанції,не з'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 27.09.2002 року на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, ОСОБА_2 (надалі відповідач) набув у власність будівлю приймально-заготівельного пункту "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 172,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 12).
На підставі заяви відповідача, згідно з рішенням Лубенської міської ради від 30.05.2006 року "Про вилучення, надання земельних ділянок, оформлення права користування земельними ділянками для потреб підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності" відповідачу була передана в оренду земельна ділянка по АДРЕСА_2 площею 0,0828 га за цільовим призначенням - землі комерційного використання терміном на п'ять років (а.с. 14).
В подальшому укладено відповідний договір оренди земельної ділянки від 13.07.2006 року строком на 5 років до 13.07.2011року.
По закінченню терміну дії договору оренди, як вказує позивач, клопотання від відповідача про продовження строку дії договору не надходило.
Оплата до місцевого бюджету не надходила, про що свідчить лист Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 23.06.2016 року №3070/10/16-18-13-02-39.
За зверненням Управління з питань комунального майна та земельних відносин до Управління Держгеокадастру у Лубенському районі щодо реєстрації земельної ділянки по вказаній адресі, була надана інформація листом від 04.02.2016 року, що земельна ділянка не зареєстрована. Технічна документація із землеустрою виготовлена, в Державному земельному кадастрі не зареєстрована.
14.03.2016 року комісія Управління з питань комунального майна та земельних відносин обстежила спірну земельну ділянку та встановила, що на ній знаходяться об'єкти нерухомого майна які є власністю відповідача. За таких обставин комісія прийшла до висновку про фактичне використання відповідачем спірної земельної ділянки без належного оформлення.
Розмір збитків визначений відповідним актом комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам від 16.03.2016 року та затверджений рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 23.03.2016 року № 65.
Відповідача було запрошено на засідання вказаної комісії, що підтверджується рекомендованими листами, які повернулися без вручення з підстави закінчення строку для зберігання.
Внаслідок порушення відповідачем земельного законодавства, його бездіяльності відповідно до акту комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам від 16.03.2016 року, сума збитків становить 277 880,85 грн., з яких 46 320,50 грн. за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (розрахунок а.с. 20-22).
Позивач зазначає, що розмір заподіяних збитків визначено із застосування Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 року №284 та Порядку визначення та відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства, затвердженого рішенням Лубенської міської ради від 14.02.2014 року, як не отримані доходи у вигляді орендної плати.
Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги виходячи з наступного.
Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним Кодексом України.
Згідно з ч. 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України).
За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідачеві належить об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці площею 0,0828 га за адресою АДРЕСА_1, яка знаходилась в оренді у відповідача на підставі договору оренди землі від 13.07.2006р. до 13.07. 2011р.
Після закінчення строку оренди відповідач не повернув земельну ділянку позивачу, не оформив правоустановчих документів на користування земельної ділянкою, не сплачував відповідні платежі.
Суд першої інстанції встановив, що результатом бездіяльності відповідача щодо укладення договору оренди стало недоотримання місцевим бюджетом коштів, розмір заподіяних збитків за користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 без правоустановчих документів, за період з 01.07.2013 року по 16.03.2016 року становить 46 320,50 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Аналогічну правову позицію висловлено Пленумом Вищого господарського суду України у п. 3.8 Постанови № 6 від 17.05.2011 року, а саме те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить:1) наявність шкоди; 2) протиправну поведінку заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вину заподіювача шкоди.
Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Лубенську міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.
Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та доповненнях до них спростовуються матеріалами справи, а вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При вирішення даного спору суд прийняв до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на недоведеність розміру збитків спростовується матеріалами справи, зокрема актом комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам від 16.03.2016р., розрахунком суми збитків від 16.03.2016р., витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 за 2013-2014р., 2015р. та 2016р.
Колегія суддів вважає, що твердження відповідача про зайняття земельної ділянки тільки під будівлею площею 0,0231 га. та не зайняття іншої частині земельної ділянки, яка на думку відповідача могла бути надана позивачем в оренду іншим особам безпідставне та спростовується матеріалами справи, зокрема в порушення ст.34 Закону України «Про оренду землі» після припинення дії договору відповідач не повернув земельну ділянку площею 0,0828 га позивачу та продовжував її незаконне використання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 22,1166 ЦК України, 152,157 Земельного кодексу України ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.16 у справі №917/1061/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 13.01.17
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Істоміна О.А.
Суддя Пушай В.І.