Номер провадження: 33/785/134/17
Номер справи місцевого суду: 494/1234/16-п
Головуючий у першій інстанції Римар І. А.
Доповідач Копіца О. В.
13.01.2017 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді Копіци О.В., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Березівського районного суду Одеської області від 28.11.2016 року відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Березівка Одеської обл., громадянина України, працюючого по найму, зареєстрованого: АДРЕСА_1
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права на керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 275, 60 грн.
Відповідно до постанови суду, 07.09.2016 року, приблизно о 04 год., ОСОБА_2 керував мопедом «Suzuki Superia ZZ» в м. Одесі по вул. Дніпропетровська дорога в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою приладу «Drager 6810-549», чим порушив вимоги пункту 2.9 правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з неналежним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, з огляду на наступне:
- поза увагою суду залишилось те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування ..., а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження… огляду на стан … сп'яніння, проте суд не прийняв до уваги те, що він не керував мопедом, про що ним було зазначено в протоколі;
- суд позбавив його можливості приймати участь в судовому засіданні та користуватись послугами адвоката, оскільки він подавав про це клопотання, однак з поважних причин не міг приймати участь при розгляді справи, про що повідомляв суд;
- суд безпідставно як на доказ вини посилався на протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він складений із порушенням його прав, та не може бути доказом у справі, а інших доказів його вини у вчиненні правопорушення немає.
За таких обставин, ОСОБА_2 просив скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити посилаючись на те, що він не керував мопедом, а котив його з центру м. Одеси до себе додому на вул. Бочарова в м. Одесі.
Захисник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду, у зв'язку з чим ОСОБА_2 просив розглядати апеляційну скаргу за її відсутності, клопотань про необхідність призначення захисника не заявляв.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 073362 від 07.09.2016 року, в якому ОСОБА_2 вказав, що він мопедом не керував (а.с. 3);
- роздруківкою проведення алко-тесту «Drager» від 03.08.2016 року, прилад № ARCD-0549, який показав - 1,45 проміле алкоголю (а.с.5);
- актом огляду на стан сп'яніння (а.с.5а);
- поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 07.09.2016 року, згідно з якими, в їх присутності було проведено освідування ОСОБА_2 та виявлено 1,45 проміле алкоголю (а.с.6-7).
Таким чином, суд 1-ої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_2 про те, що розгляд справи відбувся у його відсутності із порушенням його права на захист, з огляду на наступне.
Згідно ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, і, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом було здійснено виклик ОСОБА_2 згідно місця проживання, вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення, з яким він ознайомлений під підпис, після чого розгляд справи був двічі відкладений за його клопотанням, в тому числі за клопотанням ОСОБА_2 про необхідність залучення захисника.
В судове засідання, призначене на 28.11.2016 року ОСОБА_2 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, подав заяву про перенесення розгляду справи, оскільки адвокат ОСОБА_3 не має можливості прибути у судове засідання. Також у заяві вказав про відсутність інших засобів зв'язку, окрім надсилання повістки про виклик до суду за адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку з чим суд 1-ої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку можливим справу розглянути у його відсутності.
Крім того, апеляційний суд вважає правильними висновки суду 1-ої інстанції про те, що численні клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, фактично направлені на затягування судового провадження з метою сплину строків накладення стягнення передбачених ст. 38 КУАП, оскільки в призначені судові засідання на 07.11.2016 року та 28.11.2016 року він особисто не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений був належним чином.
У зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції були прийняті всі належні заходи для забезпечення права ОСОБА_2 на доступ до суду та його безпосередньої явки для розгляду справи разом із захисником.
Окрім того, апеляційний суд вважає голослівними доводи апелянта про те, що він фактично не керував мопедом, а котив його з центру м. Одеси до себе додому на вул. Бочарова в м. Одесі, оскільки відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ( а.с. 6,7) громадянин ОСОБА_2 керував мопедом Suzuki Superia.
Більш того, відстань із центра м. Одеси до вул. Бочарова складає більше 10 км., та враховуючи, що ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння (1,45 проміле алкоголю) він фізично не міг здолати зазначену відстань пішки, при цьому котити мопед.
Факт керування ОСОБА_2 вказаним мопедом також підтверджується зазначеним вище протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 073362 від 07.09.2016 р, який відповідно до ч.1 ст. 251 КУАП може бути доказом по справі про адміністративне правопорушення.
Оцінивши викладені вище обставини в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції докази досліджені належним чином та їм надана вірна оцінка, тому не має підстав для скасування або зміни постанови суду.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 285, 294 КУпАП, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Березівського районного суду Одеської області від 28.11.2016 року про накладення стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца