22 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
МазурЛ.М., Коротуна В.М., Писаної Т.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_5, Державної іпотечної установи, третя особа - Харківське регіональне відділення Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, про визнання частково недійсними кредитного договору та договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 06 червня 2016 року,
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним п. 4.7 кредитного договору, укладеного 11 березня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси і Кредит» (далі - ТОВ «Банк «Фінанси і Кредит») та ОСОБА_4, починаючи з 06 квітня 2012 року.
Визнано недійсним п. 2.2 та п. 2.3 договору поруки, укладеного 11 березня 2005 року між ТОВ «Банк «Фінанси і Кредит», ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в частині зобов'язання поручителя відповідати перед кредитором за сплату боржником щомісячної комісійної винагороди та в частині права кредитора вимагати сплати поручителем щомісячної комісійної винагороди, передбаченої п. 4.7 кредитного договору.
Визнано недійсним п. 4.2 договору поруки, укладеного 11 березня 2005 року між ТОВ «Банк «Фінанси і Кредит», ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в частині права кредитора на договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків боржника та/або поручителя у випадку несвоєчасної сплати щомісячної комісійної винагороди, передбаченої п. 4.7 Кредитного договору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 06 червня 2016 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки викладені в касаційній скарзі доводи про наявність підстав для скасування вказаного рішення потребують перевірки.
Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_5, Державної іпотечної установи, третя особа - Харківське регіональне відділення Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, про визнання частково недійсними кредитного договору та договору поруки, призначити до судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
В.М. Коротун
Т.О.Писана