28 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ХоптиС.Ф., Журавель В.І., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу СеменовоїГанни Володимирівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», треті особи: Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, товариство з обмеженою відповідальністю «Русь Д», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26 вересня 2016 року,
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом,посилаючись на те, що 5 квітня 2013 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») було укладено договір про надання кредиту у розмірі 11 906 доларів 39 центів США, що еквівалентно 97 156 грн 14 коп. строком на 60 місяців зі сплатою 9,9 % річних для придбання легкового автомобіля «Volkswaqen Роlо», 2013 року випуску.
На забезпечення виконання зобов'язань 5 квітня 2013 року між нею та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу.
12 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на належний їй автомобіль.
Позивачка зазначала, що вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням вимог п. 2.3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, оскільки нотаріус прийняла документи, які не є первинними бухгалтерськими, не перевірила безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.
З урахуванням зазначеного позивач просила визнати виконавчий напис, що вчинений 12 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26 вересня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзіОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відмовляючи в позові, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до вірного висновку про те, що підстав, передбачених нормами ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, немає. Зокрема, суди вірно вважали, що лише та обставина, що зазначена у виконавчому написі нотаріуса сума кредитної заборгованості більша ніж у повідомленні банку не свідчить про наявність спору, вона може змінюватися щоденно залежно від тривалості затримки погашення заборгованості.
Також суди вірно зазначили, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, які і були надані відповідачем нотаріусу, який під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
В.І.Журавель
С.П.Штелик