іменем україни
21 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Кафідової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі НГВУ «Надвірнанафтогаз» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2016 року,
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 2006 року він працює на посаді начальника бази матеріально-технічного забезпечення НГВУ «Надвірнанафтогаз»Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта»).
Зазначав, що наказом НГВУ «Надвірнанафтогаз» від 20 травня 2015 року № 342 на нього накладено дисциплінарне стягнення - догану та позбавлено заохочення 100 % премії за квітень 2015 року за неналежне виконання посадових обов'язків та систематичне недотримання вимог наказу ПАТ «Укрнафта» від 05 квітня 2005 року № 64, а також запропоновано до 25 червня 2015 року добровільно відшкодувати шкоду, нанесену підприємству внаслідок безпідставного списання дизельного палива в кількості 1393,64 л на суму 25 112 грн 98 коп. та бензину категорії А-92 в кількості 1784 л на суму 34 435 грн 81 коп.
Вказував на те, що 18 серпня 2015 року він звернувся із заявою до комісії з трудових спорів НГВУ «Надвірнанафтогаз» про скасування вказаного наказу, рішенням якої від 22 вересня 2015 року його заяву задоволено частково та визнано незаконним і зобов'язано начальника НГВУ «Надвірнанафтогаз» скасувати абз. 6 описової частини наказу, п. 5 резолютивної частини наказу, п. 7 резолютивної частини наказу.
Посилаючись на те, що описова частина наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок він вчинив. Згідно наказу підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності визначено як неналежне виконання ним пункту 2.2.4 посадової інструкції, разом з тим, у вказаному пункті зазначено, що його завданням є організація складання заявок, графіків і розпоряджень для поставки матеріальних ресурсів структурним підрозділам і на об'єкти, а також на транспортні та навантажувально-розвантажувальні засоби, які він виконував повністю, так само як і вимоги наказу ПАТ «Укрнафта» від 05 квітня 2005 року № 64.
Враховуючи викладене, просив визнати незаконним дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оголошеної наказом НГВУ «Надвірнанафтогаз» від 20 травня 2015 року № 342, скасувати п. п. 1, 5 вищевказаного наказу про позбавлення заохочення - 100 % премії за квітень 2015 року та про добровільне відшкодування до 25 червня 2015 року шкоди, нанесену підприємству внаслідок безпідставного списання дизельного палива в кількості 1393,64 л на суму 25 112 грн 98 коп. та бензину категорії А-92 в кількості 1784 л на суму 34 435 грн 81 коп.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано п. п. 1, 5 наказу начальника НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 20 травня 2015 року № 342 «Про притягнення винуватців до відповідальності за підсумками перевірки КРС Західного НПР КРУ ПАТ «Укрнафта» згідно з актом від 24 квітня 2015 року» щодо накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4 у вигляді догани та позбавлення премії у розмірі 100 % за квітень місяць 2015 року та добровільного відшкодування шкоди нанесеної підприємству.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд правильно виходив з того, що враховуючи перелік функціональних обов'язків ОСОБА_4 як начальника бази матеріально-технічоного забезпечення, міру відповідальності за посадовою інструкцією, останній був відповідальним зокрема, за належне ведення первинної облікової та звітної документації.
При цьому апеляційним судом правильно зазначено, що актом ревізії встановлено порушення ряду працівників підприємства, що стосуються обліку та використання спецтехніки та палива і це може вказувати на незабезпечення функції контролю окремих відділів в ланцюгу проходження документації, разом з тим позивачем не надано доказів на спростування фактів, викладених в акті порушень, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кафідова
М.К. Гримич
І.М. Фаловська
,