21 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гримич М.К., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго», третя особа - Державне підприємство Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», про визнання укладеним договору, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 серпня 2016 року,
У березні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1. Вказаний будинок знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», тому рахунки за послуги за користування електричною енергією сплачувались безпосередньо на рахунок заводу. Після приватизації вказаної вище квартири, позивач звернулась до відповідача із заявою про укладення договору, однак листом від 10 квітня 2014 року ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» їй було відмовлено в укладенні відповідного договору.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила визнати укладеним договір про користування електричною енергією між нею та відповідачем та зобов'язати відповідача придбати за власний рахунок, встановити, підключити прилад обліку електричної енергії до квартири
АДРЕСА_1 та опломбувати його.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від
10 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 серпня 2016 року, у задоволенні позову
ОСОБА_5 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що мережі електропостачання, через які здійснюється електропостачання до будинку АДРЕСА_1, не знаходяться на балансі відповідача та не обслуговуються ним.
При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, вказаний вище будинок має статус житлового, знаходиться на балансі та обслуговується Державним підприємством Міністерства Оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» на підставі рішення Виконавчого комітету Приморської районної ради народних депутатів від 16 квітня
1986 року та акту прийняття-передачі основних засобів від 25 червня
1999 року.
З огляду на вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтовано висновкупро відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від
10 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від
16 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич
В.С.Висоцька
І.М.Фаловська