іменем україни
30 грудня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Кафідової О.В., Гримич М.К., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Борівського районного суду Харківської області від 30 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2016 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом до ОСОБА_6, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 грн щомісячно з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на своє утримання у твердій грошовій сумі у розмір 1 000 грн щомісячно з дня подачі позову та до досягнення ОСОБА_7 трьох років.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона та відповідач з 01 листопада 2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дочку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З січня 2016 року вони фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо та не ведуть спільного господарства.
Зазначала, що відповідач не бере участі у вихованні дитини та не надає будь-якої матеріальної допомоги.
Посилаючись на те, що вона знаходиться у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з чим позбавлена можливості працевлаштування, та на те, що добровільно надавати допомогу на утримання дочки відповідач відмовляється, просила позов задовольнити.
Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 30 березня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 грн щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з дня подачі позову до суду - 23 лютого 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання у розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду - 23 лютого 2016 року та до досягнення ОСОБА_7 трьох років.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини змінено та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з дня подачі позову до суду - 23 лютого 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядалося.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Змінюючи рішення суду першої інстанцій та зменшуючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на утримання неповнолітньої дитини, апеляційний суд, встановлюючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, врахував потереби дитини, вимоги позивача та можливість відповідача надавати таку допомогу.
При цьому, апеляційним судом враховано й обставини, передбачені ст. 182 СК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кафідова
М.К. Гримич
О.С. Ткачук