11.01.2017 Справа № 920/831/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго",
м. Суми,
про стягнення 288 955 грн. 63 коп.,
Головуючий суддя Жерьобкіна Є.А.
Суддя Костенко Л.А.
Суддя Соп'яненко О.Ю.
Представники:
Від позивача - Єгоров В.С. (довіреність № 14/137 від 13.05.2014);
Від відповідача - Кубанова А.М. (довіреність № 16 від 03.03.2016); Приходько Д.В. (довіреність № 35 від 06.09.2016);
При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 288 955 грн. 63 коп., в тому числі 261 246 грн. 96 коп. пені, 9 896 грн. 38 коп. інфляційних збитків, 17 812 грн. 29 коп. 3 % річних, за несвоєчасну оплату природного газу відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 3147/15-БО-29 від 30.12.2014, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
14.09.2016 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 8222 від 14.09.2016), в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю, посилаючись на той факт, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює розподіл отриманих від споживачів грошових коштів, відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 217 від 18.06.2014, оплата за природний газ здійснюється виключно через спецрахунок, а умовами договору банківського рахунку не передбачено можливості поповнення поточного рахунку зі спеціальним режимом використання відповідачем власними коштами.
17.10.2016 позивач подав заперечення на відзив (вх. № 9171 від 17.10.2016), в якому вказує, що відповідач не позбавлений можливості здійснювати розрахунок також іншим чином, окрім як через рахунки зі спеціальним режимом користування.
31.10.2016 відповідач подав додаткове пояснення по справі б/н від 28.10.2016, в якому звертає увагу, що не відповідач, а національна комісія в силу імперативних вказівок законодавства здійснює розподіл отриманих від споживачів грошових коштів; за укладеним між сторонами договором оплата здійснювалась через спецрахунок у відповідності до розподілу грошових коштів зі спецрахунку визначеного постановами НКРЕКП.
10.11.2016 відповідач подав клопотання про зменшення пені № 4217 від 10.11.2016, в якому просить суд зменшити суму нарахованої пені на 90%, посилаючись на те, що вина відповідача у простроченні платежів за договором відсутня, так як оплата здійснюється через поточний рахунок із спеціальним режимом використання, при цьому іншого порядку договором не передбачено.
Позивач подав заперечення на відзив (вх. № 194 від 10.01.2017), в якому вказує, що відповідач не позбавлений можливості здійснювати розрахунок іншим шляхом окрім як через рахунки зі спеціальним режимом користування.
Відповідач подав довідку (вх. № 248 від 11.01.2017), в якій повідомляє, що станом на 11.01.2017 розмір дебіторської заборгованості споживачів послуг перед ТОВ «Сумитеплоенерго» за попередні періоди становить більш ніж 103 млн. грн.; протягом 2015-2016 років відповідачем укладено договорів розстрочки з населенням на суму 1,98 млн. грн.
Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив:
Відповідно до укладеного між сторонами договору № 3147/15-БО-29 купівлі-продажу природного газу від 30.12.2014, позивач зобов'язується передати у власність відповідача у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити природний газ на умовах передбачених договором (п. 1.1. договору).
Газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актами приймання-передачі природного газу за січень - грудень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 25 034 905 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору, несвоєчасно оплатив спожитий природний газ, у зв'язку з чим останньому нараховано пеню відповідно до п. 7.2. договору, інфляційні збитки та 3% річних.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на той факт, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює розподіл отриманих від споживачів грошових коштів, відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 217 від 18.06.2014, оплата за природний газ здійснюється виключно через спецрахунок, а умовами договору банківського рахунку не передбачено можливості поповнення поточного рахунку зі спеціальним режимом використання відповідачем власними коштами. За цих же обставин, відповідач просить суд зменшити суму нарахованої пені на 90%, оскільки вина відповідача у простроченні платежів за договором відсутня, так як оплата здійснюється через поточний рахунок із спеціальним режимом використання, при цьому іншого порядку договором не передбачено.
Відповідно до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За умовами п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу, у разі невиконання відповідачем умов п.6.1 цього договору, останній зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Згідно з поданим розрахунком, позивачем за несвоєчасну оплату природного газу, нараховано відповідачу 261 246 грн. 96 коп. пені відповідно до п. 7.2. договору, 17812 грн. 29 коп. 3% річних, 9896 грн. 38 коп. інфляційних збитків на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є факт невиконання або прострочки виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за природний газ, поставлений за період січень - грудень 2015 року загальною вартістю 25 034 905 грн. 00 коп. відсутня, отриманий природний газ повністю оплачений відповідачем.
За умовами п. 6.3 договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання п. 6.1. цього договору.
Додатковою угодою № 9 від 02.11.2015 до договору купівлі-продажу природного газу п. 6.3. договору викладено у новій редакції, згідно з якою, оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог статті 191 Закону України "Про теплопостачання" та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю у порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору.
Згідно зі статтею 19-1 Закону України "Про теплопостачання" у чинній редакції на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 3147/15-БО-29, оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії. Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок: гарантованого постачальника; теплогенеруючої організації; теплопостачальної організації; теплотранспортуючої організації. Цим порядком також визначається механізм перерахування коштів такими організаціями для проведення розрахунків з гарантованим постачальником за весь обсяг спожитого природного газу. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.
З матеріалів справи вбачається, що оплата вартості природного газу здійснювалася відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу", на підставі постанов НКРЕКП та затверджених реєстрів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання теплопостачальних та теплогенеруючих організацій як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів.
Вказаний Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу.
Відповідно до положень пунктів 2, 3, 4 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу у редакції від 29.12.2014, теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у гарантованого постачальника природного газу такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", "інші споживачі" (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).
Теплогенеруючі організації, які купують природний газ у гарантованого постачальника для виробництва теплової енергії та здійснюють її продаж тільки теплопостачальним організаціям для подальшої реалізації споживачам теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за вироблену теплову енергію за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", "інші споживачі" (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплогенеруючими організаціями), та укладають відповідні договори з теплопостачальними організаціями.
Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів після закінчення строку відкриття спеціальних рахунків теплопостачальних і теплогенеруючих організацій подає Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія), за встановленими Комісією формами перелік спеціальних рахунків теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, відкритих в установлений строк такими організаціями та їх структурними підрозділами, які за відповідними договорами купують у гарантованого постачальника природний газ для виробництва теплової енергії або купують теплову енергію, для виробництва якої повністю або частково використовується природний газ, закуплений у гарантованого постачальника, для розміщення його на веб-сайті Комісії та використання в роботі. Після закінчення строку відкриття спеціальних рахунків зазначених організацій уповноважений банк також інформує Комісію про зміну (відкриття, закриття) будь-якого спеціального рахунка, відкритого чи закритого теплопостачальною або теплогенеруючою організацією чи її структурним підрозділом, протягом двох робочих днів після зміни (відкриття, закриття) такого спеціального рахунка.
Положеннями п. 7 Порядку встановлено, що усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів.
Відповідно до п. 8 Порядку, уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується Комісією.
Як передбачено, пунктом 9 Порядку, для затвердження реєстру нормативів теплопостачальні і теплогенеруючі організації розраховують для кожної категорії споживачів нормативи перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - нормативи), та подають їх до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому застосовуватимуться нормативи, до Комісії за встановленими нею формами разом із завіреними підписом керівника або іншої уповноваженої особи відповідної організації, скріпленим печаткою, довідками за кожною категорією споживачів за 12 місяців (з розбивкою за місяцями), що передують місяцю, попередньому до місяця, в якому застосовуватимуться нормативи (далі - розрахунковий місяць), про: фактичну вартість проданої споживачам теплової енергії та/або наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за діючими тарифами за кожною категорією споживачів; вактичну вартість природного газу, придбаного у гарантованого постачальника для виробництва теплової енергії для кожної категорії споживачів за 12 місяців (з розбивкою за місяцями), що передують місяцю, попередньому до розрахункового (включно); узгоджене значення показника "Різниця між фактичними витратами та фактичними нарахуваннями" додатка 4 до Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок та умови), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 р. N 30 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 12, ст. 378).
Згідно з п. 10 Порядку, гарантований постачальник до закінчення строку відкриття спеціальних рахунків, відкритих теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, подає до Комісії за встановленими нею формами завірений підписом керівника або іншої уповноваженої особи, скріпленим печаткою, перелік таких організацій та їх структурних підрозділів, які за відповідними договорами купують у гарантованого постачальника природний газ для виробництва теплової енергії. Після закінчення строку відкриття спеціальних рахунків гарантований постачальник протягом двох робочих днів з дати укладення або припинення відповідного договору з теплопостачальною або теплогенеруючою організацією чи їх структурними підрозділами подає також Комісії інформацію про зміни до зазначеного переліку.
Комісія перевіряє подані розрахунки нормативів і довідки, затверджує реєстр нормативів, доводить до відома уповноваженого банку для виконання не пізніше ніж за один робочий день до початку місяця, в якому застосовуватимуться нормативи, та розміщує реєстр нормативів на власному веб-сайті (п. 11 Порядку).
За приписами п. 12 Порядку, уповноважений банк згідно з умовами договору банківського рахунка здійснює перерахування коштів за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води із спеціальних рахунків, відкритих структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, на спеціальні рахунки теплопостачальних і теплогенеруючих організацій двічі на день, а саме:
до 10-ї години - залишок коштів на початок операційного дня;
до 17-ї години - кошти, що надійшли протягом операційного дня на спеціальні рахунки, відкриті структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій.
Уповноважений банк до 12-ї години операційного дня здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 13 - 19 цього Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2015 р. N 1086 Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, викладено у новій редакції.
Згідно з пунктами 11, 12, 13, 14 Порядку у новій редакції, теплопостачальні та теплогенеруючі організації, що не є ліцензіатами Комісії, подають до 25 грудня 2015 р. до Комісії за встановленими нею формами структуру тарифів на теплову енергію та/або надання послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, засвідчену органом, що їх затвердив. У разі зміни тарифів на теплову енергію та/або надання послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, теплопостачальні і теплогенеруючі організації, що не є ліцензіатами Комісії, у триденний строк з дати зміни тарифів подають до Комісії нову структуру тарифів, засвідчену органом, що їх затвердив. Для розрахунку нормативів перерахування коштів теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають щомісяця до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до Комісії за встановленими нею формами інформацію щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу. Відповідальність за достовірність зазначеної у цьому пункті інформації покладається на керівника теплопостачальної і теплогенеруючої організації та орган, що засвідчив інформацію.
Постачальник природного газу із спеціальними обов'язками подає до 25 грудня 2015 р. до Комісії за встановленою нею формою перелік теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, яким він постачає природний газ для виробництва теплової енергії, із зазначеннями наявності у постачальника природного газу із спеціальними обов'язками укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу теплопостачальній або теплогенеруючій організації чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу теплопостачальній або теплогенеруючій організації. У разі зміни інформації, зазначеної у переліку теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, постачальник природного газу із спеціальними обов'язками у триденний строк з дати зміни інформації подає до Комісії новий перелік теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, яким він постачає природний газ для виробництва теплової енергії. Для розрахунку нормативів перерахування коштів постачальник природного газу із спеціальними обов'язками подає щомісяця до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до Комісії за встановленими нею формами інформацію про: заборгованість за використаний теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями з 1 вересня 2015 р. природний газ для виробництва теплової енергії за кожною категорією споживачів; обсяг непрофінансованої компенсації різниці в тарифах на теплову енергію за укладеними договорами про організацію взаєморозрахунків, якими передбачено погашення постачальнику природного газу із спеціальними обов'язками заборгованості за природний газ для виробництва теплової енергії за кожною категорією споживачів, використаний теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями з 1 січня 2015 р. та у наступних періодах. Відповідальність за достовірність зазначеної у цьому пункті інформації покладається на керівника постачальника природного газу із спеціальними обов'язками.
Комісія на підставі даних, визначених у пунктах 10 і 11 цього Порядку, щомісяця: 1) розраховує для кожної категорії споживачів теплопостачальної і теплогенеруючої організації нормативи перерахування коштів: на поточний рахунок теплопостачальної і теплогенеруючої організації; на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов'язками, зазначений у договорі купівлі-продажу (постачання) природного газу (далі - рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов'язками); на рахунок оператора газотранспортної системи, зазначений у договорі на транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) (далі - рахунок оператора газотранспортної системи); на рахунок оператора газорозподільної системи, зазначений у договорі на розподіл природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на розподіл природного газу з оператором газорозподільної системи) (далі - рахунок оператора газорозподільної системи); на спеціальні рахунки, відкриті теплогенеруючими організаціями; 2) затверджує реєстр нормативів; 3) доводить реєстр нормативів до відома уповноваженого банку для виконання не пізніше ніж за один робочий день до початку місяця, в якому застосовуватимуться нормативи; 4) розміщує реєстр нормативів на своєму офіційному веб-сайті.
Уповноважений банк згідно з умовами договору банківського рахунка здійснює перерахування коштів за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води із спеціальних рахунків, відкритих структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, на спеціальні рахунки теплопостачальних і теплогенеруючих організацій двічі на день, а саме: до 10-ї години - залишок коштів на початок операційного дня; до 17-ї години - кошти, що надійшли протягом операційного дня на спеціальні рахунки, відкриті структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій. Уповноважений банк до 12-ї години операційного дня здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 14 - 26 цього Порядку.
Таким чином з викладеного вбачається, що банк самостійно, на підставі отриманого від Комісії реєстру, здійснює перерахування з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання відповідача на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання позивача грошові кошти в якості оплати за природний газ.
Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Згідно зі ст. 12 Господарського кодексу України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно приписів ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ст. 218 Господарського кодексу України).
Таким чином, умовами застосування господарських санкцій є вчинення контрагентом господарського правопорушення.
Разом з цим, виходячи з вищевикладених норм, суд приходить до висновку, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків відповідача грошових коштів на спецрахунки позивача за визначеними нормативами.
Відповідне передбачене статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання», постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, а також п. 6.3. договору.
Згідно з п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетими установами та організаціями.
Факт відкриття відповідачем поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію від категорії споживачів «бюджетні установи» підтверджується договором банківського рахунку № 162 від 24.07.2014 та договором банківського рахунку № 247 від 04.11.2014.
Судом не встановлено вчинення відповідачем правопорушення, останнім вжито дій в межах чинного законодавства для виконання обов'язку щодо своєчасної оплати природного газу, а певне прострочення в оплаті пов'язане із умовами, встановленими державою для ведення господарської діяльності у сфері теплопостачання, спеціального режиму проведення взаєморозрахунків, що не дає підстав дійти висновку про виправдане та справедливе покладення на відповідача господарських санкцій.
Склад правопорушення в даному випадку відсутній, що відповідно до статті 217 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України позбавляє позивача права застосовувати до боржника заходи відповідальності, передбачені пунктом 7.2 договору та у свою чергу тягне за собою відсутність підстав для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
З урахуванням викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 261 246 грн. 96 коп. пені, 9 896 грн. 38 коп. інфляційних збитків, 17 812 грн. 29 коп. 3 % річних, за несвоєчасну оплату природного газу відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 3147/15-БО-29 від 30.12.2014 за їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 13.01.2017
Головуючий суддя Є.А. Жерьобкіна
Суддя Л.А. Костенко
Суддя О.Ю. Соп'яненко