12.01.2017 р. Справа № 914/66/17
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС ГРУП УКРАЇНА", м.Львів
до: ОСОБА_1, смт. Брюховичі, Львівська область
про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на рахунки у фінансових установах, рухоме та нерухоме майно, що належить громадянину України ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1-є (реєстраційний номер облікової картки платників податків:НОМЕР_1) та заборонити відчужування такого майна будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна
Суддя Н.Мороз
При секретарі М.Бурак
Представники:
від заявника: ОСОБА_2
від особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: н/з
На розгляд господарського суду Львівської області 10.01.2017р. надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС ГРУП УКРАЇНА» про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на рахунки у фінансових установах, рухоме та нерухоме майно, що належить громадянину України ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1-є (реєстраційний номер облікової картки платників податків:НОМЕР_1) та заборонити відчужування такого майна будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна до подання позову.
Ухвалою суду від 10.01.2017р. заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2017р., про що повідомлено заявника та особу щодо якої просять вжити запобіжні заходи телефонограмою (в матеріалах справи).
Представник заявника в судове засіданні з'явився, надав суду оригінали документів долучених до заяви для огляду, заяву про вжиття запобіжних заходів підтримав з підстав, зазначених в заяві, просить суд вжити запобіжні заходи до подання позову у вигляді накладення арешту на рахунки в фінансових установах, рухоме та нерухоме майно, що належить громадянину України ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1-є (реєстраційний номер облікової картки платників податків:НОМЕР_1) та заборонити відчужування такого майна будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна. Крім того, усно повідомив про кримінальне провадження відкрите за шахрайськими діями ОСОБА_1 Зазначив, що існують реальні побоювання, що невжиття запобіжних заходів зробить неможливим виконання рішення суду. Заяву просить задоволити.
Особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи в судове засідання не з'явилась, явку представника не забезпечила.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 43-4 ГПК України, неявка сторін в призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:
Відповідно до ст.43-1 ГПК України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову, до яких, зокрема, відноситься витребування доказів.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на укладення між ТзОВ «АІС Груп Україна» в особі громадянина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору безвідсоткової позики № 2/П від 10 серпня 2015р. Вважає, що ОСОБА_1, який займав посаду генерального директора товариства позивача укладено договір з перевищенням своїх повноважень передбачених ст. 13.6 Статуту товариства та порушено положення ч.3. ст.92 ЦК України. Посилається на те, що незаконними діями колишнього генерального директора ТзОВ «АІС ГРУП Україна» ОСОБА_1 завдано збитки позивачу на суму 629715,00 грн. Позивач вважає, що його права та інтереси порушені та існують реальні підстави побоюватись, що невжиття запобіжних заходів зробить в подальшому неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд відзначає, статтею 43-3 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову. Всупереч зазначеному заявником, одночасно із заявою про вжиття запобіжних заходів до господарського суду, 10.01.2017р. подана позовна заява.
Згідно приписів ст. 43-3 ГПК України, однією з вимог до заяви про вжиття запобіжних заходів є зазначення обставин, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Відповідно до ч.3 ст.43-4 ГПК України, господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України).
Згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20.04.2007р. N 01-8/251 заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України.
Як роз'яснено в п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007р. за №01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів», у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Проте, в порушення вимог ст. 43-1 ГПК України, заявником не наведено та не обґрунтовано підстав для вжиття обраного запобіжного заходу, не доведено необхідність вжиття зазначеного заходу, не надано суду будь-яких доказів на підтвердження дій, направлених на відчуження майна з метою уникнення відповідальності перед заявником, а також не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його припущень, які б слугували підставою для вжиття запобіжних заходів.
У відповідності до ч.6 ст.43-4 ГПК України, у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Враховуючи те, що заявником не доведено та не обгрунтовано належними та допустими доказами підстав для вжиття запобіжних заходів до подання позову, суд дійшов висновку про недоведеність вимог щодо застосування запобіжних заходів та відсутність підстав встановлених ст. 43-1 ГПК України для застосування заявленого заявником запобіжного заходу.
Керуючись, ст.ст.33, 34, 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви ТзОВ «АІС ГРУП Україна» про вжиття запобіжних заходів від 10.01.2017р. №67 - відмовити.
Суддя Мороз Н.В.