ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
10.01.2017Справа № 910/468/17
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства банк "Імексбанк"
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про розірвання договорів оренди та витребування майна,
05.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" з вимогами до ФОП ОСОБА_1 про розірвання договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 2, 4 та 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У частині 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб).
Згідно з частиною 1 статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Фактично у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача, оскільки при вказанні організаційно - правових форм юридичних осіб застосовані скорочення: "ФОП", а відтак, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява і додані до неї документи повертаються позивачу без розгляду.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015, № 928-VIII, з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378 грн 00 коп.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Судом враховано рекомендації, викладені у пунктах 2.10. та 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, стосовно того, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру, крім того, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Відтак, заявлені позовні вимоги направлені на захист майнового інтересу позивача, підлягають вартісній оцінці (по відношенню до сум грошових коштів, які позивач просить перерахувати), та отже є майновими вимогами, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду з вимогами про: 1) розірвання договору оренди № 1 від 16.07.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; 2) розірвання договору оренди № 2 від 16.07.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; 3) витребування з чужого незаконного володіння Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 майна загальною вартістю 111 327 грн 70 коп., 4) передання Публічному акціонерному товариству "Імексбанк" майна загальною вартістю 111 327 грн 70 коп., позивач повинен був сплатити судовий збір за 2 немайнові вимоги та за 2 майнові вимоги, що станом на 31.12.2016 становить 6 095 грн 83 коп. Проте, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 18/707 (# 1472047301) від 23.12.2016, якe свідчить про сплату позивачем судового збору лише у розмірі 3 047 грн 90 коп. Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 3 047 грн 93 коп.
З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Наданий опис вкладення поштового відправлення від 31.12.2016 без касового чека (квитанції) не може бути прийнятий судом в якості доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви від 28.12.2016 № 7486 і доданих до неї документів, оскільки він підтверджує лише вміст поштового відправлення, а факт прийняття для пересилання поштового відправлення відділенням зв'язку посвідчується розрахунковим документом, що підтверджує надання даної послуги (касовий чек, квитанція, тощо).
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із статтями 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.п. 2, 4 та 6 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Н.Б. Плотницька