Справа № 11-cc/796/4429/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
29 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , та підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання під вартою до 11 січня 2017 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не заміжньої, освіта середня спеціальна, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно ухвали, слідчий суддя, врахувавши обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, а саме, те, що у органу досудового розслідування є необхідність в проведенні ряду слідчих та розшукових дій, направлених на повне, об'єктивне, всебічне та неупереджене розслідування зазначеного кримінального провадження, наявність обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, суворість покарання, що загрожує підозрюваній, у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкримінується; дані про особу підозрюваної, а саме те, що вона раніше не судима, позитивно характеризується, наявність міцних соціальних та сімейних зв'язків, та дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки ризики, які слугували підставою для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились, а більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , та підозрювана ОСОБА_11 подали апеляційні скарги.
Так, захисник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати як беззмістовну, необґрунтовану та таку, що прийнята з порушенням процесуального і матеріального права, та не відповідає фактичним обставинам справи, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, захисник зазначає, що слідчим суддею, при вирішенні питання про продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не досліджено доказів, не допитано свідків, не перевірено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не надано оцінку доказам, якими слідчий обґрунтовував вказане клопотання та вказує, що ухвала слідчого судді не містить обґрунтування щодо вивчення та оцінки судом питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Так, апелянт зазначає, що протоколи обшуків, протоколи оглядів, постанови про призначення експертиз та деякі висновки експертиз, якими прокурор обґрунтовує клопотання, до підозрюваної ОСОБА_11 не мають ніякого відношення, оскільки це обшуки та речі, які проведені та вилучені у інших осіб.
Крім того, на думку апелянта, слідчим суддею не прийнято до уваги позитивні характеристики підозрюваної, а саме наявність у неї соціальних зв'язків, джерела доходу та постійного місця проживання.
Підозрювана ОСОБА_11 в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо неї більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_11 вказує, що слідчий суддя не навів в ухвалі жодного посилання на докази, які доводять існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також обставин, які б свідчили про недостатність застосування до неї більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, підозрювана звертає увагу суду на те, що в оскаржуваній ухвалі не міститься викладу обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
Так, на думку підозрюваної ОСОБА_7 , доводи слідчого щодо її намагання втекти з місця проведення обшуку, не відповідають дійсності, оскільки вибивання вхідних дверей вона розцінила як спробу вбивства або грабування, і тому намагалася себе захистити.
Також підозрювана зазначає, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, є необґрунтованим, оскільки зміни та знищення частини інформації з Інтернет сайту здійснено третьою особою, і вона в цей час знаходилась під вартою.
Далі в апеляційній скарзі, підозрювана ОСОБА_7 вказує на те що, органами досудового слідства здійснюється ряд дій, на які вона вплинути не може, а тому ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також є недоведеним.
Як підсумок, підозрювана ОСОБА_11 зазначає, що протягом трьох місяців ніяких слідчих дій з її участю проведено не було.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваної, які підтримали свої апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та підозрюваної підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Дарницького управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100020006203 від 06.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
13.09.2016 року о 07 годині 30 хвилин ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13.09.2016 року о 23 годині 15 хвилин слідчим Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_12 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_10 , ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
15.09.2016 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з визначенням застави в розмірі 1500 мінімальних заробітних плат. Ухвалою слідчого судді від 10.11.2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 11.12.2016 року.
08.12.2016 року слідчий Дарницького управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_10 , звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою. Це клопотання мотивовано тим, що завершити досудове розслідування у встановлені строки не представляється можливим через необхідність проведення ряду слідчих та розшукових дій, направлених на повне, об'єктивне, всебічне та неупереджене розслідування значеного кримінального провадження, а інша міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 не зможе забезпечити дотримання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року дане клопотання задоволено та продовжено щодо ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 11 січня 2017 року включно.
Під час розгляду клопотання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати ймовірною підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційних скарг в цій частині не є доведеними.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 , у разі визнання її винною у вчиненому злочині, а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у скоєнні якого вона підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилаються слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, тобто заявлені у клопотанні старшого слідчого ризики з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання, а тому вимоги апеляційних скарг в цій частині, є необґрунтованими.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_7 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається в апеляційній скарзі захисник.
Твердження захисника ОСОБА_8 про те, що документи, долучені до клопотання слідчого, не мають ніякого відношення до підозрюваної ОСОБА_11 , колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження, а саме протоколами допитів свідків, протоколами огляду сайтів, протоколами обшуку та іншими матеріалами, які на даному етапі кримінального провадження дають підстави вважати про ймовірно причетність підозрюваної ОСОБА_7 до інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, посилання захисника на наявність у підозрюваної постійного місця проживання та соціальних зв'язків, не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи при цьому, дані рапорту слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 під час проведення 13.09.2016 року обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до яких, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_14 здійснили спробу втечі від працівників правоохоронних органів. Посилання ж підозрюваної на те, що вона намагалася себе захистити, оскільки розцінила дії працівників поліції, як спробу вбивства або грабування, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не підтверджуються матеріалами даного провадження.
Твердження підозрюваної ОСОБА_7 про те, що зміни та знищення частини інформації з Інтернет сайту здійснено третьою особою, в той час, коли вона знаходилась під вартою, відповідно до вимог чинного законодавства, не може бути підставою для застосування щодо неї запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою та не є предметом розгляду на даній стадії кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.
Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, а, згідно з ч. 4. ст. 199 КПК України, і при продовженні строку тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
При цьому звертає на себе увагу той факт, що в матеріалах провадження не міститься даних про застосування підозрюваною ОСОБА_7 , під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, насильства.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника та підозрюваної необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , продовжити ОСОБА_11 строк тримання під вартою та визначити їй розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому, колегія суддів вважає доцільним визначити ОСОБА_11 заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 гривень. Такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею, у разі внесення застави, обов'язків, які на неї покладені в резолютивній частині цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , та підозрюваної ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, якою задоволеноклопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання під вартою до 11 січня 2017 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_10 , про продовження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 11 січня 2017 року.
Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ. вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_7 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (при наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4