1[1]
29 грудня 2016 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Гладій С.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2016 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
Цією постановоюОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_5 21 серпня 2016 року, приблизно о 22 годині 50 хвилин, в порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху України, керував автомобілем Ленд Ровер, державний номерний знак НОМЕР_1 по бульвару Дружби Народів, 25, в місті Києві у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи такі вимоги апеляційної скарги, захисник ОСОБА_4 посилається на те, що справа була розглянута судом у його відсутність та у відсутність ОСОБА_5, чим було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, та позбавлено їх можливості надати суду докази невинуватості останнього.
Разом із цим, захисник стверджує, що ОСОБА_5 не знаходився за кермом автомобіля, а сам протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 351294 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому відсутні пояснення ОСОБА_5, свідка ОСОБА_7, а також відомості про час його складення. При цьому звертає увагу, що протокол датований 21 серпня 2016 року, огляд у лікаря нарколога проводився в 00 годин 05 хвилин 22 серпня 2016 року, однак висновок лікаря за результатами огляду складений лише 24 серпня 2016 року та протокол про адміністративне правопорушення вручений ОСОБА_5 25 серпня 2016 року, що свідчить про передчасність і безпідставність його складення, з порушенням процедури здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Також захисник вказує, що наявний в матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_5 не відповідає вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року, так як про результати такого огляду ОСОБА_5 не повідомлявся, копія висновку його не видавалась, а сам висновок складений 24 серпня 2016 року, в якому, окрім іншого, з незрозумілих причин, зазначено про перебування його підзахисного у стані наркотичного сп'яніння.
Оскільки цей висновок, на переконання захисника, складений із порушенням вищезазначеної Інструкції, то його слід визнати недійсними.
З урахуванням наведеного, апелянт вважає, що в матеріалах справи не міститься будь-яких належних доказів про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що залишилось поза увагою суду першої інстанції та призвело до постановлення незаконного рішення.
Крім того, апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді, поважність причини пропуску якого він обґрунтовує тим, що справа була розглянута у відсутність ОСОБА_5 та захисника, а про прийняте рішення вони дізнались лише 26 жовтня 2016 року, коли отримали його копію.
Вислухавши пояснення ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали клопотання та апеляційну скаргу, просили поновити строк апеляційного оскарження, задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, опитавши свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Положення ст. 289 КУпАП регламентують можливість поновлення строку на оскарження постанови в разі його пропуску з поважних причин.
Як зазначено в клопотанні, і це підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не були присутні в судовому засіданні 4 жовтня 2016 року, а про прийняте судове рішення дізнались 26 жовтня 2016 року.
З огляду на такі причини пропуску строку на апеляційне оскарження, з метою недопущення порушення конституційного права на доступ до правосуддя, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції слід поновити.
Разом з тим, доводи безпосередньо апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 про невідповідність складеного відносно ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, про недійсність висновку щодо результатів медичного огляду останнього, внаслідок порушення порядку, передбаченого в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року, та про відсутність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, задоволенню не підлягають.
Як вбачається з постанови, суддя суду першої інстанції, розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5, відповідно до ст. 251 КУпАП, належним чином перевірив докази, зібрані у справі, дав їм належну оцінку, та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_5 21 серпня 2016 року не перебував за кермом автомобіля Ленд Ровер, державний номерний знак НОМЕР_1, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються доказами у справі.
Так, із пояснень в суді апеляційної інстанції інспекторів УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 встановлено, що, отримавши розпорядження прибути на місце зупинки іншим екіпажем поліції транспортного засобу, водій якого міг перебувати у стані алкогольного сп'яніння, вони прибули на бульвар Дружби народів, 25, в місті Києві, де виявили автомобіль Ленд Ровер, державний номерний знак НОМЕР_1, в якому знаходились дві особи з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Один із них, ОСОБА_5, відрекомендувавшись водієм автомобіля, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у зв'язку із чим був доставлений в Київську міську наркологічну клінічну лікарню «Соціотерапія», де в 00 годин 05 хвилин 22 серпня 2016 року пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря нарколога із забором біологічного середовища. Після цього, за результатами медичного огляду, який був отриманий 24 серпня 2016 року, ОСОБА_5 25 серпня 2016 року була вручена копія протоколу, який був складений 21 серпня 2016 року.
Об'єктивно зазначені пояснення інспекторів УПП в м. Києві ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтверджуються актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22 серпня 2016 року, а також висновком щодо результатів медичного огляду від 24 серпня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_5 21 серпня 2016 року перебував в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння (а. с. 2).
Це ж підтверджується копією відповідного акту медичного огляду Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 24 серпня 2016 року, згідно з яким вказаний огляд ОСОБА_5 проводився із забором біологічного середовища, а його результати ґрунтуються на лабораторних дослідженнях.
При цьому, зазначений огляд ОСОБА_5 на стан алкогольного сп'яніння проводився з дотриманням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, у зв'язку із чим відсутність у такому висновку підпису ОСОБА_5 про отримання його копії, за обставин проведення лабораторних досліджень, не може бути підставою для визнання його недійсним.
Не ставить під сумнів законність складання відносно ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення АП2 № 351294 від 21 серпня 2016 року і відсутність у ньому пояснень правопорушника та вручення йому його копії 25 серпня 2016 року, оскільки надання пояснень по суті правопорушення, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, це право особи, а копія протоколу була йому вручена після отримання результатів медичного огляду на стан сп'яніння (а. с. 1).
Щодо розгляду справи судом першої інстанції у відсутність ОСОБА_5 і його захисника, та порушення у зв'язку із цим їх прав на надання пояснень по суті правопорушення, то зазначене право ними в повній мірі реалізоване в суді апеляційної інстанції, проте будь-яких вагомих доказів на спростування висновків суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ними не надано.
Дійшовши обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд правильно наклав на нього стягнення у межах санкції цього закону, яке відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 під час апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПостановуПечерського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_5 визнано винним у учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва С.В. Гладій
Справа: № 33/796/1828/2016 Суддя суду першої інстанції: Тарасюк К.Е.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя апеляційного суду: Гладій С.В.