03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
5 грудня 2016 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва Васильєва М.А.,
за участю
потерпілої - ОСОБА_1
особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року, якою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., стягнуто судовий збір в сумі 275 грн.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 22 липня 2016 року о 12 год.. на перехресті бульв. Перова та вул. А. Навої, керуючи транспортним засобом «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, перед будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet» державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався позаду, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив пп. 10.1, 10.9, 2.3 Б ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує про те, що на перехресті бульв. Перова та вул. А. Навої в автомобілі під його керуванням сталась механічна несправність - вийшла з ладу коробка передач, автомобіль зупинився і рухатись в будь- якому напрямку не міг. Однак, суд першої інстанції не зважив ні на його пояснення, ні на схему ДТП.
Також, як зазначає апелянт, під час складання протоколу патрульними, він вказував на неможливість самостійного руху автомобіля та просив залучити в якості свідка ОСОБА_3, який буксирував автомобіль до СТО, котрий також вказував патрульним на дану обставину. Проте, постанова ґрунтується тільки на єдиному сумнівному доказі - свідченнях гр. ОСОБА_4, якого викликала ОСОБА_1 - другий учасник ДТП, та який насправді нічого не бачив та по пішохідному переходу не йшов.
Більш того, в протоколі про адміністративне правопорушення АП2 № 466599 жодного свідка не зазначено, навіть того, хто невідомо звідки з'явився до зали суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного оскарження, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Доводи апелянта про те, що в основу постанови місцевого суду покладені пояснення ОСОБА_1 та свідка, які суперечать матеріалам справи, є безпідставними, виходячи з наступного.
Як убачається з постанови місцевого суду, при розгляді даної справи опитані учасники ДТП - ОСОБА_2 та ОСОБА_1, свідок, досліджені наявні у справі докази в їх сукупності, а тому рішення суду є належно обґрунтованим та відповідає вимогам діючого законодавства.
При цьому безпосередньо після ДТП ОСОБА_2 пояснював про те, що він рухався на перехресті та почув удар в задню частину автомобіля. Після цього він вийшов з автомобіля та побачив, що автомобіль, який рухався позаду нього, вдарив його автомобіль в бампер (ас. 4).
В суді першої інстанції ОСОБА_2 також вказав про те, що на перехресті бульвару Перова та вулиці А. Навої він рухався прямо і відчув удар у свій автомобіль ззаду, та вважає, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1, яка не дотрималась безпечної дистанції. При цьому вказав про те, що у нього не було необхідності зупинятися там.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказав вже про те, що він виїхав на перехрестя, де у нього зламалася коробка передач, ввімкнув стоянкові фари, після чого в його стоячий автомобіль в'їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1
З пояснень ОСОБА_1, даних безпосередньо після ДТП та в суді першої інстанції, а також пояснень під час апеляційного розгляду, вбачається, що вона керувала автомобілем «Chevrolet» . На перехресті бульвару Перова та вулиці А. Навої зупинилася на світлофорі та побачила, що автомобіль «Volkswagen» , що стояв попереду, почав здавати назад, загорілись вогні заднього ходу, без аварійного сигналу. Вона подала звуковий сигнал, але водій автомобіля, який був попереду, не реагував. Після цього вона від'їхала заднім ходом на можливу в тій ситуації відстань, однак водій автомобіля «Volkswagen» продовжував рух заднім ходом, в результаті чого сталося зіткнення з її автомобілем. В її автомобілі пошкоджені передній бампер та номерний знак.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_4, як одразу після ДТП, так і в суді першої інстанції, він, переходячи вулицю, був свідком того, як на перехресті бульвару Перова та вулиці А. Нової, автомобілі «Volkswagen» та «Chevrolet» пропускали зустрічний транспорт, з метою здійснити поворот ліворуч. Раптово, водій автомобіля «Volkswagen» почав рухатись назад, в бік автомобіля «Chevrolet». Дівчина на «Chevrolet» почала сигналити та автомобілем від'їхала назад, на скільки було можливо, але це не допомогло. Водій «Volkswagen» продовжив рух заднім ходом та зіткнувся задньою частиною з передньою частиною автомобіля «Chevrolet». Вважає винуватим у ДТП водія автомобіля «Volkswagen». Це відбувалося на відстані 15-20 метрів від нього (ас. 6, 16-17).
З сукупності наявних у справі доказів, а саме, пояснень учасників ДТП, схеми ДТП, на якій зафіксовані наслідки ДТП, вбачається, що саме внаслідок зміни напрямку з боку водія ОСОБА_2 сталося зіткнення транспортних засобів.
Доводи апелянта про те, що у нього автомобілі зламалася коробка передач, а тому автомобіль не міг рухатися, та наданий на підтвердження цих обставин замовлення-наряд від 23 липня 2016 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються як поясненнями самого ОСОБА_2 одразу після ДТП та в суді першої інстанції, про те, що він не зупинявся та у нього не було такої необхідності, так і відомостями, зазначеними у цьому замовленні, яке оформлене через добу після ДТП, і не містить будь-яких даних про час виникнення цієї несправності.
Враховуючи достатність матеріалів, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини ДТП, суд першої інстанції повно та всебічного з'ясував обставини, які призвели до ДТП, надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., стягнуто судовий збір в сумі 275 грн., - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва