Справа № 595/1019/16-ц
27.12.2016
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: одноособово суддею Федорончуком В.Б.,
при секретарі Ковалівському Б.В.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 17 грудня 2003 року, на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться в м.Бучачі по вул.Рильського,6 Тернопільської області, мотивуючи тим, що їй, як спадкоємцю першої черги за законом після смерті матері, яка була співвласником житлового будинку в м.Бучачі по вул.Рильського,6, належить 1/6 частина будинку.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона народилася 26.06.1986 року в м.Бучачі, брат ОСОБА_6 народився 14.05.1988 року. Їх батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 За час шлюбу батьками був побудований житловий будинок в м.Бучачі по вул.Весела,21, що підтверджує свідоцтво про право власності від 14.11.1997 року, а господарська будівля будувалася ними з травня 1999 року по листопад 2000 року, який став належати їм на праві спільної сумісної власності, згідно правовстановлюючих документів забудовником рахувався батько. Господарська будівля була введена в експлуатацію батьком в 2015 році. 17.12.2003 року мати померла. На час смерті матері вони з братом були неповнолітніми, залишилися проживати разом із батьком, отже, є спадкоємцями за законом в рівних частках належної матері половини житлового будинку із господарськими будівлями. Тобто, фактично в зв'язку із тим, що вона постійно проживала і проживає на даний час у спірному житловому будинку по вул.Рильського,6 в м.Бучачі, до неї перейшла спадщина у вигляді 1/3 спадкового майна матері, або 1/6 (однієї шостої) частини будинковолодіння, що в м.Бучачі по вул. Рильського,6. 03.05.2007 року вона вийшла заміж за ОСОБА_7 Останнім часом батько став заперечувати, щоб вона з чоловіком та малолітніми дітьми проживали у будинку в м.Бучачі по вул.Рильського,6, з цього приводу між ними часто виникають конфлікти, батько не допускає її в будинок, тому вона з сім'єю змушена проживати в іншому місці.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, суду пояснив, що він є власником житлового будинку та господарської будівлі, що розташований в м.Бучач по вул.Рильського,6 Тернопільської області. Через постійні конфлікти проживання разом з дочкою та її сім'єю в одному будинку спричиняє йому незручності, порушує його права на вільне користування та розпорядження майном.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є рідною сестрою відповідача. Будинок в м. Бучач по вул. Рильського,6 будували усі разом, матеріально допомагали їхні батьки та батьки дружини відповідача. Брат після смерті дружини з часом завів коханку, вигнав дочку з маленькими дітьми, хотів продати будинок.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дали суду подібні показання.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він з відповідачем дружить 15 років. Будівництво житлової будівлі велося в кінці 1980-их років, він допомагав йому з ремонтними роботами, у 2003 році будівництво не було повністю завершене.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 14.06.2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 12 жовтня 1985 року зареєстрували шлюб в Осівецькій сільській раді Бучацького району, актовий запис №24.
За час шлюбу вони набули у власністьжитловий будинок, що знаходиться в м.Бучач по вул.Рильського,6 та належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 14 листопада 1997 року, яке видане на підставі рішення виконкому Бучацької міської ради народних депутатів від 30 жовтня 1997 року та зареєстроване в Бучацькому районному бюро технічної інвентаризації 14.11.1997 року за реєстровим №228.
Як вбачається з декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.11.2015 року №ТП190153281791 господарська будівля була побудована ними протягом травня 1999 - листопада 2000 років, а введена в експлуатацію відповідачем у 2015 році.
Таким чином, частка відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у спільній сумісній власності на будинок з надвірною будівлею становить по ? частині.
17 грудня 2003 року померла ОСОБА_5
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у виді ? частини житлового будинку з надвірною будівлею, що знаходиться в м.Бучач по вул. Рильського,6 Тернопільської області, яке належало спадкодавцю на праві спільної сумісної власності.
Після смерті спадкодавця спадщина відкрилася за законом.
Спадкоємцями за законом першої черги, які проживали в будинку і фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, були чоловік спадкодавця ОСОБА_3 та діти - ОСОБА_1 і ОСОБА_6, які проживали в спірному житловому будинку по вул. Рильського,6 в м.Бучач Тернопільської області.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності 01.12.2015 року, власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходяться по вул. Рильського,6 в м.Бучач Тернопільської області є ОСОБА_3
Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,00615 га, кадастровий номер 6121210100:02:001:0408, право власності на яку зареєстровано за відповідачем, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянкусерії ЯГ № 008320 від 06 лютого 2006 року.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину позивачка зверталась до приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу ОСОБА_13, однак отримала відмову з підстави, що частки співвласників у спільній сумісній власності на момент смерті її матері ОСОБА_5П не були в повному обсязі виділені в натурі при житті.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.ст.1268,1296 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За встановлених обставин та визначених відповідно до них правовідносин суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 є обгрунтованим, а тому його слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.10,11,60,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст.328,368,370,392, 1268,1296 ЦК України, суд
Позов заловольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку, загальною площею 177,2 кв. м, та на 1/6 (одну шосту) частину господарської будівлі, які знаходяться в м.Бучач по вул.Рильського,6 Тернопільської області.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 1600,44 грн. судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_14