465/2646/16-ц
2/465/1999/16
Іменем України
(заочне)
07.12.2016 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді Масендич В.В.
при секретарі Левицькому М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання права власності,-
Позивач звернулася до суду з позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання права власності, який мотивує тим, що вона в період 2000 років власними силами збудувала гараж АДРЕСА_1. Загальна площа даного гаража складає 51,8 кв.м., з яких на першому поверсі - гараж 27,6 кв.м., кладова - 12,0 кв.м. та на мансардному поверсі кладова - 12,0 кв.м. Вказаний гараж був збудований позивачем для забезпечення власних побутових потреб, зберігання транспортного засобу та інших речей. Гараж повністю забезпечений всіма інженерними комунікаціями - вентиляцією, опаленням, електропостачанням.
02 червня 2015р. ДП «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» виготовлено технічний паспорт на цей гараж. Для встановлення відповідності гаража по АДРЕСА_1 будівельним, технічним, пожежним та санітарним вимогам, позивачем було замовлено та отримано звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, виконаного ФОП ОСОБА_2 Вказаний звіт повністю підтверджує дотримання позивачем всіх будівельних правил та норм при здійсненні будівництва гаража. Згідно висновку даного звіту за результатами проведення технічного обстеження об'єкта встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд і можливість його безпечної експлуатації. Самочинно збудований позивачем гараж виконано без отримання відповідного дозволу, але без порушення встановлених будівельних норм і правил. Просить позов задоволити та визнати за нею право власності на побудований гараж АДРЕСА_1, загальною площею 51,8 кв.м.
Позивач до суду не з'явилася, подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був завчасно повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. За таких обставин, суд вважає, що справу слід слухати у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів. На підставі ч. 1ст. 224 ЦПК України суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно технічного паспорта на гараж від 02.06.2015р. ОСОБА_1 збудовано гараж АДРЕСА_1, загальною площею 51,8 кв.м.
ОСОБА_1 у 2015 році надано ФОП ОСОБА_2 звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, а саме: гаража по АДРЕСА_1, за висновком якого встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд і можливість його безпечної експлуатації.
Згідно звіту про оцінку майна №AS18-160808-019 від 08.08.2016р., ринкова вартість гаража загальною площею 51,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 без ПДВ становить 24 960,46 грн.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Згідно з ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
В силу ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва»: положення статті 376 ЦК України, поширюється на випадки самочинного будівництва житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна як фізичними, так і юридичними особами ( п.1).
Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Із змісту ст.331 ЦК України, вбачається, що право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем самочинно збудовано гараж АДРЕСА_1 та згідно звіту технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, даний гараж відповідає усім будівельним, технічним, пожежним та санітарним вимогам, відповідач у свою чергу заперечення проти позову на адресу суду не подав, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 158, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 16, 328, 376 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання права власності - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, проживаюча за адресою: АДРЕСА_3) право власності на побудований гараж АДРЕСА_1, загальною площею 51,8 кв.м.
Заяву про перегляд цього заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Франківського районного суду м. Львова.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Львівської області через Франківський районний суд м.Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Масендич В.В.