Справа № 637/950/16-п Головуючий 1 інстанції:Островська Н.І.
Провадження: 33/790/996/16 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
20 грудня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Коршун І.О., з участю правопорушника ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 29.11.2016 року,-
Постановою вищевказаного суду -
ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130, ст.122-4 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії АП2 №229049 від 04.09.2016 року, серії АП2 №227481 від 04.09.2016 року та серії АП2 №229050 від 04.09.2016 року 04 вересня 2016 року о 16-00 годині, ОСОБА_2 у селі Огурцівка Шевченківського району Харківської області по вул. Індустріальній, 16, керував транспортним засобом «Ваз-2101», д.н.з. НОМЕР_1, не впорався з керуванням, заїхав у двір та допустив наїзд на стіну нежитлової будівлі, залишивши місце дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, вживав алкоголь до проведення медичного огляду та до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, чим порушив п.п.12.1, 2.10 та 2.10 «є» Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій міститься прохання постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 29 11 2016 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень посилаючись на те, що він адміністративних правопорушень він вчиняв, пошкоджень домоволодінню він не спричиняв так як вищезазначена стіна домоволодіння вже мала пошкодження на момент його прибуття. Зазначив, що дійсно вживав алкоголь, але вже після того, як приїхав до себе додому та загнав автомобіль до гаражу.
Вже після цього, до нього прибули працівники поліції та запропонували проїхати до Шевченківської ЦРЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте приїхавши туди, пройти огляд відмовився.
Вислухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 та його захисника, які просили про задоволення його апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, суд приходить до висновку, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції, за обставинами викладеними в апеляції, не вбачається виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 повно і всебічно встановлені обставини вчинення адміністративних правопорушень на підставі наявних матеріалів справи.
Суддя, з огляду на матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.4 ст.130 та ст.122-4 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_4, яка зазначила, що 04.09.2016 року біля 16-00 години, вона, знаходячись у своєму домоволодінні, підійшла до вікна, бо відчула звук удару. Побачила, що автомобіль синього кольору Жигулі під керуванням ОСОБА_2 врізався у стіну літньої кухні її домоволодіння, внаслідок чого залишки глиняної стіни від літньої кухні залишилися на капоті автомобіля. Після цього ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вийшов із машини та почав кричати на її адресу нецензурні слова. На її повідомлення приїхали працівники поліції.
Аналогічні пояснення щодо дій ОСОБА_2 дали свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які є фельдшерами Шевченківської ЦРЛ пояснили, що вони стали свідком складення у відношенні ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився пройти медичне обстеження на предмет вживання алкоголю.
Крім того вина ОСОБА_2 підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії АП2 №229049 від 04.09.2016 року, серії АП2 №227481 від 04.09.2016 року та серії АП2 №229050 від 04.09.2016 року; даними схеми місця ДТП від 04.09.2016 року, поясненнями свідків та іншими матеріалами справи.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 2.10 а) у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Крім того, сам ОСОБА_2 не заперечує той факт, що він вживав 04.09.2016 року алкоголь.
Виходячи з наведеного вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п.п.12.1, 2.10 а), 2.10 є) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, а тому висновок суду про наявність в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124 та 122-4, ч.4 ст.130 КУпАП є об'єктивним.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду відносно ОСОБА_2 є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги, не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 29.11.2016 року про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ст.ст.122-4; 124 та ч.4 ст.130 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки, із стягненням судового збору - залишити без змін.
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
В порядку ст. 294 КУпАП оскарження даної постанови не передбачено.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області О.М. Курило