Справа № 569/17428/16-ц
про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2016 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Харечко С.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
28 грудня 2016 року до Рівненського міського суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3, в якому просить:
1. поділити спільне майно подружжя, визначивши частки подружжя у спільному майні по ? частині кожному на праві спільної часткової власності, а саме: ? автомобіля Фольксваген Пассат, синього кольору, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та ? квартири АДРЕСА_1, загальною площею 50.1 кв.м., житловою площею 27.9 кв.м., допоміжною 22.2 кв.м.
У відповідності до вимог п. 4 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Однак, в порушення вищевказаних вимог щодо форми та змісту позовної заяви, подавши до суду позовну заяву, позивач не вказала ціни позову та не зазначила в ній доказів, що підтверджують ціну позову.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими в п. 16 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.
Із зазначених роз'яснень убачається, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається позивачем з урахуванням вартості спірного майна, а не судом, за правилами встановленими п. 2 ч. 1ст. 80 ЦПК України, відповідно до якого в позовах про право власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю майна.
З огляду на викладене, позивачу слід вказати ціну позову, виходячи із дійсної вартості спірного нерухомого майна, а судовий збір відповідно має сплачуватись, виходячи зі ставок судового збору, які встановлені ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху для виправлення недоліків, а саме:
-зазначити ціну позову;
- долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору, відповідно до ціни позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтею 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали.
Розяснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Харечко С.П.