Справа № 569/13328/16-к
21 жовтня 2016 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що 28.09.2016 до Рівненського ВП надійшла заява ОСОБА_4 , що невідома особа, шляхом обману, заволоділа майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Встановлено, що 28.09.2016 ОСОБА_4 прийшла відвідати квартиру АДРЕСА_1 , яка належить її дочці ОСОБА_5 , однак в квартирі знаходилась невідома особа, яка повідомила їй, що дану квартиру було придбано у вересні 2016 року. На момент укладення даного договору власник квартири ОСОБА_5 на території України не перебувала.
Згідно договору купівлі-продажу квартири, від 01 вересня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 новим власником квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , став ОСОБА_7 .
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Речі, на які планується накласти арешт - житлова квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 914234456101).
Слідчий вказує, що квартира, розташована в АДРЕСА_2 , є предметом та доказом у кримінальному провадженні, щодо якого здійснюється досудове розслідування, дана квартира має суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування, а тому на неї необхідно накласти арешт, а також отримати можливість заборони на використання майна, а також заборони розпоряджатися таким майном особам, які протиправним шляхом нею заволоділи, незастосування яких може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що у зазначеній квартирі на даний час проживає невідома особа.
Протягом усього періоду, жодних вимог щодо звільнення приміщення квартири від сторонніх осіб, до власника квартири ОСОБА_5 не надходило.
Таким чином, вищевказана квартира має ознаки набутої в результаті вчинення злочину, а тому до моменту з'ясування істини у кримінальному провадженні повинна бути арештована з метою недопущення її відчуження. При цьому можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна - квартири, для інших осіб відсутня, тому просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримала, просила суд його задовольнити.
Заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016180010006850 від 28 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так 28.09.2016р. ОСОБА_4 прийшла відвідати квартиру АДРЕСА_1 , яка належить її дочці ОСОБА_5 , однак в квартирі знаходилась невідома особа, яка повідомила їй, що дану квартиру було придбано у вересні 2016 року. На момент укладення даного договору власник квартири ОСОБА_5 на території України не перебувала.
Згідно договору купівлі-продажу квартири, від 01.09.2016р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 новим власником квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , став ОСОБА_7 .
Таким чином, квартира АДРЕСА_1 , являється матеріальним об'єктом, який був предметом кримінально протиправних дій, та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
У вищевказаному кримінальному провадженні, повідомлень про підозру органом досудового розслідування не пред'явлено.
Накладення арешту на вищевказане майно, яке є речовими доказами, дасть можливість проведенню ряду експертиз, відшкодування завданих збитків та можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім того, частиною ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 167 КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з можливістю розпоряджатися ним може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 КК України, а тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 914234456101) із забороною відчуження нерухомого майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів до Апеляційного суду Рівненської області.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1