№566/431/16-к
29 грудня 2016 року смт. Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області кримінальне провадження № 12015180160000138 від 27 квітня 2016 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не одруженого, працюючого підсобним робітником в ТзОВ «Терлич», раніше судимого вироком Млинівського районного суду Рівненської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт, міра покарання невідбута,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-
Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2015 року було затверджено угоду про примирення, укладену 17 листопада 2015 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 . ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт, тобто засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, однак ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді громадських робіт умисно ухилився.
Так, у зв'язку з відбуванням покарання за вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2015 року, 23 лютого 2016 року ОСОБА_4 прибув в Млинівський районний сектор Дубенського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (далі - Млинівський PC Дубенського MB КВІ УДПС України в області), де йому роз'яснено порядок та умови відбування цього покарання, повідомлено про стягнення, які можуть бути накладені за порушення умов відбування покарання, а також попереджено про відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт. За результатами бесіди ОСОБА_4 надав відповідне пояснення та підписку, у якій власноручно зазначив про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт.
У той же день ОСОБА_4 , відповідно до п. 5.2. Розділу II Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої спільним наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України 19 грудня 2003 року №270/1560, начальником Млинівського PC Дубенського MB КВІ УДПС України в області ОСОБА_7 на руки під розписку видане направлення для відбування призначеного вироком Млинівського районного суду Рівненської від 09 грудня 2015 року покарання у виді 80 годин громадських робіт в Пугачівську сільську раду Млинівського району Рівненської області. Також, інспектором Млинівського PC Дубенського MB КВІ УДПС України в області ОСОБА_8 винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію - перший вівторок кожного місяця з 08:00 години до 13:00 години та з 14:00 години до 16:00 години, з якою ОСОБА_4 23 лютого 2016 року теж ознайомився під розписку.
Однак, в порушення вимог ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_4 , являючись особою, засудженою до покарання у видігромадських робіт, до відбування покарання віднісся неналежним чином, без поважних причин у період з 25 лютого 2016 року по даний час в Пугачівську сільську раду Млинівського району Рівненської області не з'явився, із 80 години громадських робіт, призначених йому вироком Млинівського районного суду Рівненської від 09 грудня 2015 року, не відпрацював жодної.
В судовому засіданні, ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України не визнав і дав показання наступного змісту, що так «получилось», що він не відпрацював громадські роботи. Повідомив, що його викликали працівники КВІ. Він, обвинувачений, не пам'ятає, коли його викликали працівники КВІ, прізвища працівника, який його викликав не пам'ятає. Його повідомили в КВІ, що необхідно відпрацювати громадські роботи в Пугачівській сільській раді. В КВІ йому, обвинуваченому, не надавали ніяких документів. Працівники КВІ попереджали про кримінальну відповідальність за ухилення від громадських робіт. В КВІ йому давали «якісь» документи, але які він не пам'ятає. Йому не давали «якихось документів» для передачі в Пугачівську сільську раду. Відповідає дійсності той факт, що він, обвинувачений, викликався 23 лютого 2016 року в КВІ. Він, обвинувачений, в сільську раду не з'явився для відбування громадських робіт. Він, обвинувачений, не перебував на лікуванні та не здійснював догляд за хворими родичами. Свого місця проживання він не міняв і за кордон не виїжджав, а їздив у м. Рівне до своїх знайомих. Через брата йому передавали, щоб він, обвинувачений, з'явився для відпрацювання громадських робіт. Коли його, обвинуваченого, викликали в КВІ, то він пояснював, що він перебуває на роботі, крім цього, в нього вдома господарство. Він не може пояснити чому не відпрацював громадські роботи.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_9 не визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, суд вважає, його вину доведеною зібраними та перевіреними, в ході судового засідання доказами: так, з показань свідка ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_4 перебував на обліку в КВІ у зв'язку із засудженням до покарання у виді громадських робіт. В зв'язку з виконанням вироку засуджений був викликаний в КВІ для ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання. ОСОБА_4 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, про що дав відповідну розписку. Йому було вручено направлення для передачі в Пугачівську сільську раду. Через деякий час з Пугачівської сільської ради надійшла інформація про те, що останній не являється для відбування громадських робіт. Після виклику в КВІ ОСОБА_4 пояснив, що їздив на заробітки.
З показань свідка ОСОБА_10 , вбачається, що він працює сільським головою Пугачівської сільської ради. В сільську раду з кримінально-виконавчої інспекції направляються люди для відбування покарання у виді громадських робіт. ОСОБА_4 для відбування громадських робіт в сільську раду не приходив і направлення не приносив.
Показаннями свідка ОСОБА_8 , підтверджується, що ОСОБА_4 перебував на обліку в КВІ. Після надходження з Млинівського районного суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили та вироку Млинівського районного суду від 09 грудня 2015 року, яким була затверджена угода про примирення від 17 листопада 2015 року, укладена між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та засуджений до покарання у виді 80 годин громадських робіт, ОСОБА_4 був викликаний у кримінально-виконавчу інспекцію. В КВІ ОСОБА_4 було роз'яснено про порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, про що він власноручно розписався у підписці від 23 лютого 2016 року. В цей же день ОСОБА_4 було видано направлення на ім'я Пугачівського сільського голови ОСОБА_10 для відбування 80 годин громадських робіт на території Пугачівської сільської ради. Про те, що направлення йому було вручено свідчить його особистий підпис на направленні. Після надходження інформації з Пугачівської сільської ради про те, що ОСОБА_4 станом на 15 березня 2016 року для відбування громадських робіт в сільську раду не з'явився, був здійснений повторний виклик ОСОБА_4 в КВІ для дачі пояснень. Поскільки ОСОБА_4 в КВІ по виклику не з'явився, то начальником Млинівського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_7 було винесено подання про здійснення приводу засудженого ОСОБА_4 . Будучи доставленим в КВІ, 07 квітня 2016 року, ОСОБА_4 надав пояснення про те, що йому відомо про те, що вироком Млинівського районного суду він був засуджений за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт. 23 лютого 2016 року йому працівниками Млинівського РС КВІ було роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт та попереджено про відповідальність за ухилення від відбування. До сільської ради він не з'явився, так як неофіційно працевлаштувався в ТзОВ «Терлич» і не хотів покидати роботу, крім цього він займається веденням домашнього господарства. В цей же ж день, 07 квітня 2016 року, ОСОБА_4 , повторно, був ознайомлений, з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт і попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт, поставивши свій підпис на попередженні. В подальшому, в ході перевірки, було встановлено, що ОСОБА_4 в Пугачівську сільську раду для відбування громадських робіт так і не з'явився.
Крім показань свідків, в судовому засіданні були досліджені інші докази, зокрема, з вироку Млинівського районного суду Рівненської області вбачається, що Млинівським районним судом Рівненської області 09 грудня 2015 року було затверджено угоду про примирення від 17 листопада 2015 року укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
(а. с. 53-54 кримінального провадження №12016180160000138)
З розпорядження про виконання вироку вбачається, що вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_4 набрав законної сили 12 січня 2016 року.
(арк.3 особової справи №3/2016)
Підпискою від 23 лютого 2016 року підтверджується, що ОСОБА_4 ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді 80 годин громадських робіт, а також попереджений, що в разі ухилення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.389 КПК України може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, про що ОСОБА_4 власноручно поставив свій підпис у підписці.
(арк.18 особової справи №3/2016)
З постанови про встановлення днів явки на реєстрацію від 23 грудня 2016 року вбачається, що ОСОБА_4 зобов'язано з'являтися на реєстрацію до Млинівського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції і призначено йому дні явки перший вівторок кожного місяця з 08.00 год. до 13.00 год. та з 14.00 год. до 16.00 год.
ОСОБА_4 з постановою був ознайомлений, що об'єктивно підтверджується його підписом на постанові.
(арк.22 особової справи №3/2016)
Направленням №272 від 23 лютого 2016 року Пугачівському сільському голові Млинівського району Рівненської області підтверджується. що гр. ОСОБА_4 був направлений в Пугачівську сільську раду для відбування 80 годин громадських робіт, призначених вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2015 року.
До відбування громадських робіт засуджений ОСОБА_4 зобов'язаний був приступити 25 лютого 2016 року.
(арк.24 особової справи №3/2016)
З довідки виданої Пугачівською сільською радою Млинівського району Рівненської області від 15 березня 2016 року № 251 вбачається, що ОСОБА_4 для відбування громадських робіт станом на 15 березня 2016 року до сільської ради не з'явився та жодних документів щодо відбування покарання та пояснень стосовно своєї неявки не надав.
(арк.27 особової справи №3/2016)
Подання від 31 березня 2016 року свідчить про те, що начальником Млинівського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_7 до засудженого ОСОБА_4 був застосований привід.
(арк.30 особової справи №3/2016)
З пояснення ОСОБА_4 від 07 квітня 2016 року вбачається, що до сільської ради він не з'явився, так як неофіційно працевлаштувався в ТзОВ «Терлич» і не хотів покидати роботу, крім цього він займається веденням підсобного домашнього господарств. Виклики для явки в КВІ він отримував, але не з'являвся, тому що був зайнятий по господарству вдома.
(арк.35 особової справи №3/2016)
Попередженнями від 07 квітня 2016 року підтверджується, що ОСОБА_4 попереджений, що підтверджується його підписом, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України.
(арк.36,37 особової справи №3/2016)
З повідомлення КЗ «Млинівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Млинівської районної ради №03-11/273 від 14 квітня 2016 вбачається, що ОСОБА_4 , на диспансерному обліку у сімейного лікаря не перебуває.
За медичною допомогою в період з 25 лютого 2016 року по даний час у структурні підрозділи закладу не звертався.
(арк.40 особової справи №3/2016)
Повідомленням «Млинівської центральної лікарні» №348 від 15 квітня 2016 підтверджується, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у відділені з АІТ з 05 березня по 06 березня 2016 року. № історії 895.
Діагноз: А/С важкого ступеня.
Супутній: загальне переохолодження організму.
(а. с. 21,57 кримінального провадження №12016180160000138)
Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_11 судом не встановлено.
В судовому засіданні не знайшла свого підтвердження така пом'якшуюча обставина як щире каяття, так як на протязі всього судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 намагався ввести суд в оману, даючи суперечливі показання, які в судовому засіданні були спростовані іншими зібраними та перевіреними доказами.
Санкція ч. 2 ст. 389 КК України, передбачає міру покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.
У відповідності до ч.3 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 389 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_9 відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд з врахуванням даних про особу ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити йому міру покарання у виді арешту.
У відповідності до п.п. 4 п.2 ч.1 ст. 72 КК України при складанні покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2015 року ОСОБА_4 був засуджений до 80 годин громадських робіт, з яких ОСОБА_4 жодної години не відпрацьовав.
Виходячи з наведеного, 80 годин слід перевести в арешт, з розрахунку, що 1 дню арешту відповідає 8 годин громадських робіт.
(80 год. / 8 год. = 10 днів)
На підставі ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання,призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Постановою про приєднання речових доказів від 11 травня 2016 року речовим доказом визнано особову справу №03/2016 на засудженого ОСОБА_4 та приєднано до кримінального провадження № 12015180160000138 в якості речового доказу, який зберігається при матеріалах кримінального провадження.
(а. с. 41 кримінального провадження № 12015180160000138)
У відповідності до вимог ст. 100 ч. 9 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадження відносно ОСОБА_12 не приймалось.
Що ж стосується обрання заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу, то суд вважає, що підстав для його обрання немає, так як у відповідності до ст.29 Конституції та ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обмеження права людини на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, належить і принцип законності. Законність - це суспільно-політичний режим, що виражається в пануванні права й закону в суспільному житті, неухильному дотриманні приписів правових норм усіма учасниками суспільних відносин, послідовній боротьбі з правопорушеннями й свавіллям у діяльності посадових осіб, у забезпеченні порядку й організованості в суспільстві.
Положеннями ст.374 КПК України чітко регламентовано зміст вироку, що є найважливішим актом правосуддя. Однією з умов прийняття законного та обгрунтованого рішення є неухильне дотримання визначених законом вимог до його форми й змісту.
Як убачається із приписів абз.3 п.1 ч.4 ст.374 КПК України, у разі постановлення виправдувального вироку суд у резолютивній частині вправі застерегти щодо заходів забезпечення його виконання, зокрема рішення стосовно дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
У разі визнання особи винною згідно з абз.10 п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині також зазначається рішення щодо заходів забезпечення, але без будь-яких посилань на набрання ним законної сили. Тобто в цьому випадку повинні діяти загальні норми, що містяться у стст.197, 203, 331 КПК.
Питання порядку вступу вироку в силу регулюється положеннями ст.532 КПК України. Відповідно до цієї статті вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі ж оскарження вердикту, якщо він не скасований, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженими наказом Міністерства юстиції від 18.03.2013 №460/5, підставою для приймання та тримання в СІЗО засуджених, які не перебували під вартою, є вирок, що набрав законної сили.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу автоматично порушується право на захист особи, стосовно якої обирається запобіжний захід, так як обвинувачений позбавлений можливості надати пояснення із цього приводу, що вочевидь не узгоджується з принципами змагальності та диспозитивності (стст.22, 26 КПК ).
Європейський суд з прав людини п.24 рішення у справі «Чанєв проти України» від 9 січня 2015 року зазначив, що «слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у п.1 ст.5 конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм».
На підставі наведенного,
керуючись ст. ст.349, 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України
с у д ,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання у 1 (один) місяць арешту.
На підставі п.п. 4 п.2 ч.1 ст. 72 КК України громадські роботи переведено в арешт з розрахунку, що одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, призначити ОСОБА_13 за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року недбуту частину покарання за попереднім вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2015 року, остаточну міру покарання - 1 (один) місяць 10 (десять) днів арешту з відбуттям міри покарання у кримінально-виконавчій установі.
Речові докази по справі:
- особову справу № 03/2016 на засудженого ОСОБА_4 та приєднано до кримінального провадження № 12015180160000138 в якості речового доказу, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Згідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Млинівського райсуду ОСОБА_1