Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
"26" грудня 2016 р. Справа № 911/4218/16
Суддя Бабкіна В.М. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАК ЕКСПО ЛІЗИНГ”
про спонукання укласти додатковий договір до договору оренди № 875 від 21.08.2009 р.,
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 16-03-6083 від 20.12.2016 р. (вх. № 5088/16 від 23.12.2016 р.) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАК ЕКСПО ЛІЗИНГ” про спонукання укласти додатковий договір до договору оренди № 875 від 21.08.2009 р.
Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Спеціальним законом, що регулює зазначені питання, є Закон України “Про судовий збір”, статтею 2 якого визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду, тобто позивачі. Відповідно до частини 1 ст. 3 вказаного закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За таких обставин, в даному випадку обов'язок сплати судового збору законом покладено на позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Звертаючись з позовом до господарського суду Київської області, позивач не надав доказів сплати судового збору. Водночас, у позовній заяві Регіональним відділенням ФДМУ було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, обґрунтоване тим, що державне фінансування Регіонального відділення здійснюється у недостатньому обсязі, у зв'язку з чим, з огляду на значний розмір судового збору та посилаючись на ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, позивач просив суд відстрочити сплату судового збору.
Слід зазначити, що приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, за подання до суду позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про спонукання укласти додатковий договір сума належного до сплати судового збору становить 1378,00 грн.
Позивач зазначає, що згідно довідки ГУ Державної казначейської служби України у Київській області від 10.11.2016 р. № 09-04/161-5940 станом на 09.11.2016 р. на рахунку Регіонального відділення № 35216048016365 залишок коштів складає 0,00 грн., що позбавляє останнє повною мірою охопити заходами судового реагування всіх орендарів, що мають заборгованість з орендних платежів та поповнити державний бюджет коштами, отриманими від оренди державного майна.
Як встановлено у ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість позивачу виконати вимоги закону та сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.
При цьому судом враховується, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 р. № 484-VIII Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до вищевикладеного, враховуючи конституційний принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), суд робить висновок про те, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, та що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Згідно з приписами п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
З урахуванням наведеного, керуючись п. 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви відхилити.
2. Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 16-03-6083 від 20.12.2016 р. (вх. № 5088/16 від 23.12.2016 р.) повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи всього на 25 арк. - позивачу.
Суддя В.М. Бабкіна