Калинівський районний суд Вінницької області
132/3053/16-а
07.12.2016 р. Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Павленко І.В.
при секретарі Жовтій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивований тим, що 30.09.2008 року він вийшов на пенсію як державний службовець відповідно до Закону України «Про державну службу». На день подання заяви про призначення пенсії він перебував на державній службі на посаді начальника відділу Калинівського районного центру зайнятості. Йому була призначена пенсія державного службовця у розмірі 90% заробітної плати.
Для призначення пенсії ним була надано довідка про заробітну плату від 30.09.2008 року № 03-23/1093 та довідку від 30.09.2008 року № 03-23/1094 відповідно до яких йому була нарахована пенсія у розмірі 2443,59 грн.
У вересні 2016 року йому стало відомо, що при призначенні пенсії було враховано тільки оклад, надбавку за ранг, надбавку за високі досягнення у праці, премію, проте інші складові, зокрема суми індексації заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань не було враховано при призначенні пенсії, що призвело до її нарахування у меншому розмірі та порушення мого конституційного права на соціальний захист.
16.10.2016 року він звернувся до Калинівського районного центру зайнятості та отримав довідку № 04-18/1298 від 18.10.2016 року про складові його заробітної плати за період з вересня 2006 по серпень 2008 року, з якої вбачається, що йому було виплачено премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексацію заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 9911,69 грн., з яких проводились утримання та перерахування до Пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вищевказана сума також вважається заробітною платою в розумінні ст. 1 Закону України «Про оплату праці».
18.10.2016 року він направив до управління ПФУ у Калинівському районі заяву про перерахунок пенсії з більшого заробітку відповідно до Закону України «Про державну службу», проте управління ПФУ у Калинівському районі своїм листом від 24.10.2016 року №43-п відмовило в перерахунку його пенсії, та як підставу для відмови в перерахунку його пенсії було вказано те, що премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексація заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, не являється складовими заробітної плати державного службовця відповідно до ст. ЗЗ Закону України «Про державну службу».
Вважає дану відмову неправомірною і такою, що суперечить чинному законодавству України.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження , заявлені позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області в судове засідання не з'явився, однак від начальника управління ОСОБА_2 надійшли заперечення проти заявлених позивачем вимог, в яких свою відмову в перерахунку пенсії позивачу обґрунтувує тим, що провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та включити вказані виплати в розрахунок розміру пенсії немає законних підстав, оскільки, такі види виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, грошова винагорода, індексація заробітної плати, не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця. Пенсія ОСОБА_1 з 30.09.2008 року призначено згідно діючого законодавства, наявних в пенсійній справі документів в тому числі і довідок про доходи наданих позивачем особисто.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно Закону України «Про державну службу» був врегульований пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року. Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року даний пункт вилучено.
Крім цього, з 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 року в п. 2 Прикінцевих та перехідних положеннях якого вказано, що Закон України «Про державну службу» № 3723 від 16.12.1993 року втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу (п.10 - ЗУ «Про статус народного депутата України», п.12 - ЗУ «Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).
Також, в ст. 90 Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 року вказано, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, з 01.05.2016 року органами Пенсійного фонду України пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" не призначаються, а призначені до 01.05.2016 року - не перераховуються по Закону України «Про державну службу».
Отже, на даний час жодного нормативного акта по проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону України «Про Державну службу» не має.
Крім того, позивач у позовній заяві просить здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 30.09.2008 року, що суперечить нормам чинного законодавства.
Тому, враховуючи вищевикладене слідує, що законних підстав для проведення перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та грошової винагороди за вислугу років немає.
Відповідно ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи в її відсутність. Відповідно судовий розгляд справи при таких обставинах здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 30.09.2008 року позивач вийшов на пенсію як державний службовець відповідно до Закону України «Про державну службу». На день подання заяви про призначення пенсії позивач перебував на державній службі на посаді начальника відділу Калинівського районного центру зайнятості. ОСОБА_1 була призначена пенсія державного службовця у розмірі 90% заробітної плати.
Для призначення пенсії позивачем була надано довідка про заробітну плату від 30.09.2008 року № 03-23/1093 та довідку від 30.09.2008 року № 03-23/1094 відповідно до яких була нарахована пенсія у розмірі 2443,59 грн.
У вересні 2016 року позивач дізнався, що при призначенні пенсії було враховано тільки оклад, надбавку за ранг, надбавку за високі досягнення у праці, премію, проте інші складові, зокрема суми індексації заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань не було враховано при призначенні пенсії, що призвело до її нарахування у меншому розмірі та порушення мого конституційного права на соціальний захист.
18.10.2016 року позивач направив до управління ПФУ у Калинівському районі заяву про перерахунок пенсії з більшого заробітку відповідно до Закону України «Про державну службу», проте управління ПФУ у Калинівському районі своїм листом від 24.10.2016 року № 43-п відмовило в перерахунку його пенсії, та як підставу для відмови в перерахунку пенсії було вказано те, що премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексація заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, не являється складовими заробітної плати державного службовця відповідно до ст. ЗЗ Закону України «Про державну службу».
Такі дії відповідача не відповідають вимогам закону, оскільки розрахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на призначення пенсії. А з матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, які отримав позивач, було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці», в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Аналогічні положення містяться і в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер незалежно від джерел фінансування, а відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2 Інструкції, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівникам (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положенням^ компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення поняття заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Хоча ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказує, що з середньої заробітної плати (доходу), яка застосовується для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, повинні бути сплачені страхові внески. Отже, законодавство загальне та спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід враховувати, що матеріальна допомога належить до додаткових видів грошового забезпечення і приймається у розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені із служби після їх запровадження.
Статтею 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993року передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу» від 16.12.1993 р., який був чинний на час призначення позивачу пенсії (далі - Закон № 3723-ХІІ) передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених правових норм отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Даний висновок підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду України від 20.02.2012 року по справі № 21-430а11 та від 04.03.2014 року по справі № 21-3а14.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. ст. 40 цього Закону передбачено, що з заробітної плати ( доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 «Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670» затверджена форма довідки про складові заробітної плати, якою передбачено, що інші виплати до яких відносяться матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати є складовими заробітної плати. При цьому чітко зазначено, що з усіх виплат, які вказані в цій довідці нараховуються і сплачуються страхові внески, а з 01.01.2011року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до довідки № 04-18/1298 від 18.10.2016 року Калинівського районного центру зайнятості про складові заробітної плати за період з вересня 2006 по серпень 2008 року, з якої вбачається, що позивачу було нараховано та виплачено премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексацію заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, у наступному розмірі:
за вересень-грудень 2006 р.- премії до державних та професійних свят та ювілейних дат в сумі 640,00 грн.
За 2007 рік
- індексація заробітної плати в сумі 144,41 грн.
- премії до державних та професійних свят та ювілейних дат в сумі 1120,50 грн.
- матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 747,00 грн.
- матеріальна допомога на вирішення соціально-побітових питань в сумі 1747,00 грн.
За січень-серпень 2008 р.
- індексація заробітної плати в сумі 319,40 грн.
- премії до державних та професійних свят та ювілейних дат в сумі 1183,00 грн.
- матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 1083,00 грн.
- матеріальна допомога на вирішення соціально-побітових питань в сумі 3027,38 грн.,
Відповідно до вказаних нормативних актів, пенсія позивача повинна обчислюватися із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звернення, у тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому суд вважає, що відповідачем при розрахунку розміру пенсії позивача до складових заробітної плати безпідставно не включено інші виплати.
Згідно частини 4 статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі із заявою про перерахунок йому пенсії із включенням інших виплат 18 жовтня 2016 року, тому перерахунок пенсії слід проводити з 01 листопада 2016 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 58 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 40, 41, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 66, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 2, 6-11, 14, 72, 99, 122, 158 - 163 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням інших виплат до заробітної плати за період з вересня 2006 року по серпень 2008 року включно.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області здійснити з 01.11.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в розмірі 90% від заробітної плати з врахуванням нарахованих та виплачених з вересня 2006 року по серпень 2008 року премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових побутових питань.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
В задоволенні решти вимог, відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Калинівський районний суд Вінницької області.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.