Справа № 755/17223/16-п
3/755/7942/16
"29" грудня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Старовойтова С.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Державної екологічної інспекції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Келеберда Канівського району Черкаської області, працюючого лісничим Дніпровського лісництва КП «Дарницького ЛПГ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП,-
20 жовтня 2016 року о 12 годині 30 хвилин в ході планової перевірки КП «Дарницького ЛПГ» допустив порушення режиму об'єкта природно-заповідного фонду, а саме: на об'єкті природно-заповідного фонду Державний ботанічний заказник місцевого значення «Рибне», порушено правила охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду, встановлено відсутність 2-х інформаційно-охоронних знаків.
В судове засідання ОСОБА_1 тричі не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.
За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, згідно ст. 40? КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами і доповненнями).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 40?, 91, 252, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що на день винесення постанови становить 275 гривень 60 копійки.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: