№755/15705/16-к
№ 1-кп/755/1042/16
30 листопада 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_4
представника потерпілих ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши в судовому засіданні в залі суду питання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040011068 від 04 серпня 2016 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки визначені ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року щодо нього обов'язки спливають 24 грудня 2016 року, в той час коли головуючий суддя ОСОБА_1 перебуватиме у щорічній відпустці.
Учасники судового процесу не заперечували проти продовження щодо обвинуваченого обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
При цьому, суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
На даний час відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні запобіжного заходу, на даний час, втратили свою актуальність, а особа обвинуваченого перестала бути суспільно небезпечною, як і того, що обставини передбачені ст.199 КПК України відсутні.
В той же час наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а тому вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, суддя,-
Строк тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_1 , продовжити до 28 січня 2017 року включно, на умовах визначених ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: