№ 755/2752/16
1-кп/755/399/16
20 липня 2016 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі трьох професійних суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, в рамках кримінального провадження №1-кп/755/399/16 (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100100011644 від 29 вересня 2015 року), за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 , не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч.3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Петрівка, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрований по АДРЕСА_2 ; проживає по АДРЕСА_3 , раніше судимий: 10 липня 2015 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 205-1 КК України до 1 року обмеження волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Під час судового засідання прокурор заявила клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки останні можуть ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.
Захисники просили змінити обвинуваченим запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали думки захисників.
Заслухавши думки учасників судового процесу, суд приходить до наступного.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Запобіжний захід до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 щодо кожного окремо застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченим запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала.
При цьому, судом враховується той факт, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (кожен окремо) обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів проти власності, поєднаних з погрозою застосування насильства небезпечного для життя, конкретні обставини кримінального провадження, відсутність місця роботи, а тому обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих їм в вину діянь, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть не виконувати покладені на них процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м'який, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Також суд, приймаючи рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні Європейського суду з прав людини, від 18 березня 2008 року, у справі «Ладент проти Польщі» (заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання обвинувачених під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь та наслідки їх вчинення, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим на більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 194, 314-316 КПК України, колегія суддів -
Продовжити застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді триманні під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області строком на 60 днів, тобто до 17 вересня 2016 року, включно.
Продовжити застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у виді триманні під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області строком на 60 днів, тобто до 17 вересня 2016 року, включно.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: