Справа № 755/8691/15-к
"26" лютого 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі трьох професійних суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави для скасування або заміни обраного запобіжного заходу на інший більш м'який відсутні.
Представниця потерпілої ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_10 вважали за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід на більш м'який.
Захисник ОСОБА_8 просила змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисника.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує, що строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 закінчуються 17 березня 2016 року.
Так, згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Запобіжний захід до ОСОБА_9 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала.
При цьому, судом враховується той факт, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, один із яких є особливо тяжким, та передбачає покарання на строк до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, раніше був судимий за особливо тяжкий злочин, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих йому в вину діянь, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_9 діянь та наслідки їх вчинення, вимоги пропорційності, що викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ладент проти Польщі», суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 371, 372 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора щодо продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до 24 квітня 2016 року, включно, на умовах, викладених в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 березня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: