2/754/3864/16
Справа № 754/6801/16-ц
Іменем України
15 червня 2016 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Галась І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю,
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд: 1) правочин, яким ОСОБА_2 продав автомобіль Mitsubishi визнати недійсним; зобов'язати ОСОБА_2 повернути кошти, отримані від продажу автомобіля покупцю, а автомобіль Mitsubishi Carisma повернути ОСОБА_1; 2) майно, що є спільною сумісною власністю поділити; 3) визнати автомобіль НОМЕР_1 особистою власністю позивача ОСОБА_1; 4) визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частки комп'ютера.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем визначено ціну позову у розмірі 50 000 грн., однак не наведено обґрунтувань з чого вона виходила визначають таку ціну позову, що унеможливлює визначення судового збору, який підлягає сплаті.
Відповідно до квитанції №44922, позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн., однак не зрозуміло з чого вона виходила при визначенні судового збору саме у такому розмірі.
Також позивачкою порушені вимоги ст. 119 ЦПК України, а саме: не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача; не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, не чітко викладений зміст позовних вимог.
У пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати правочин недійсним, однак при цьому не конкретизує реквізити даного правочину.
Як вбачається з листа Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 12.05.2016 року №31/26-303аз, згідно автоматизованої інформаційної системи МВС України, 22.11.2014 року автомобіль Mitsubishi Carisma, номерні знаки АА9642ЕВ, було перереєстровано на ім'я гр. ОСОБА_4. Однак позивачем взагалі не визначено процесуальний статус даної особи та не вказано серед осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку з вище викладеним виникає необхідність в уточненні кола осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Зазначене відповідно до ст. 121 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю залишити без руху та надати строк на усунення недоліків, у вигляді п'яти днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: