2/754/5607/16
Справа № 754/11919/16-ц
Іменем України
29 грудня 2016 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Ярошенко С.В., перевіривши виконання вимог ст. 119-121 ЦПК України по матеріалам позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва, судді Савицького Олега Антоновича, судді Піхур Олени Віталіївни про відшкодування шкоди,-
Позивач звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.09.2016 року, позовну заяву було залишено без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви.
У абз. 4 п.26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що платіжні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Зі змісту позову вбачається, що позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при зверненні до суду фізичної з позовною заявою у справах майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (що складає 551грн. 20коп.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (що складає 6890грн.00коп.). При зверненні до суду фізичної особи з позовною заявою немайнового характеру, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (що становить 551грн. 20коп.).
Суд звертав увагу на те, що в позовній заяві позивач виклала обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, але в підтвердження кожної обставини, доказів суду не надала.
Позивач не наводить обґрунтувань сум, які підлягають стягненню за вимогами майнового характеру, а саме не надає доказів того, з чого саме вона складається і яким чином вона зазнала даних витрат.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року - роз'яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
При недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам закону.
З позовної заяви вбачається, що позивач не вказала та не долучила докази, які підтверджують завдання їй моральної шкоди.
Відповідно до ст.120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Письмові матеріали справи не містять копії позовної заяви та додатків до неї для відправки відповідачам. Крім того, в матеріалах справи відсутні додатки, як докази, що підтверджують кожну обставину справи, на які позивач посилається в своєму позові.
За таких обставин суд надав позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачкою ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Вказану ухвалу позивачці було направлено 29.09.2016 року.
За весь час знаходження справи в провадженні суду зазначені в ухвалі недоліки позивачкою в установлений судом строк усунені не були, а тому позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119- 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва, судді Савицького Олега Антоновича, судді Піхур Олени Віталіївни про відшкодування шкоди- вважати неподаною та повернути позивачці.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: