"09" грудня 2016 р.справа № 804/7651/16
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В.,
ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги ОСОБА_1 організації “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація” (ГО “ДНПГО”) в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_1 організації “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація” (ГО “ДНПГО”) в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 до Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - начальника слідчого управління ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності посадової особи щодо організації і проведення особистого прийому та зобов'язання здійснити прийом,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року позов повернуто позивачеві.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем ОСОБА_1 організацією “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація” (ГО “ДНПГО”) в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кодексу адміністративного судочинства України суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст.185 КАС України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі є ОСОБА_1 організація “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація” (ГО “ДНПГО”) в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 та Заступник начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - начальник слідчого управління ОСОБА_3.
Крім того, приписами ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Так, згідно до наведених норм, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами); здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Згідно ч. 2 ст. 50 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Отже, громадська організація, що діє без статусу юридичної особи, відповідно до зазначених норм, не може бути стороною (в даній справі заявником апеляційної скарги) в суді через відсутність належного обсягу адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 організація “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація” (ГО “ДНПГО”) в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи та без Статуту.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що на момент звернення до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 організація “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація” не має адміністративної процесуальної дієздатності, у зв'язку з чим не може особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки в суді.
Щодо питання звернення скаржника до суду в інтересах ОСОБА_2, який є членом ОСОБА_1 організації “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація”, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Конституційний Суд України в рішенні від 28.11.2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
Суд зазначає, що вказана правова позиція Конституційного Суду України повністю кореспондується з правовим змістом статей 48 та 60 КАС України, у зв'язку з чим вважає, що звертатись до суду із апеляційною скаргою в інтересах інших осіб також мають право лише громадські об'єднання із статусом юридичної особи, оскільки ані Законом України «Про громадські об'єднання», ані Кодексом адміністративного судочинства України іншого не передбачено. Аналогічної правової позиції з цього питання притримується Вищий адміністративний суд України.
Крім того, членство в громадській організації само по собі не є підставою для виникнення процесуального представництва. Для цього необхідне волевиявлення особи, яка потребує представництва та наявність необхідних належним чином оформлених та завірених уповноважуючих документів. За відсутністю такої згоди та необхідних документів, громадська організація не може бути допущена судом до здійснення функцій процесуального представника.
Та обставина, що основною метою та завданням організації є допомога у реалізації громадянам своїх прав та законних інтересів не може свідчить про наявність у організації адміністративної процесуальної правоздатності у даній справі.
Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана особою, яка не має повноважень на ведення даної справи, підстави для прийняття апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 108, 165, 185, 186, 187, 189 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 організації “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація” (ГО “ДНПГО”) в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Суддя Ю.В. Дурасова