ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 грудня 2016 року № 826/9964/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1,
до відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві,
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку та виплати державної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за три календарні роки, що передує року призначення пенсії, тобто за 2013, 2014, 2015 роки, що передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з часу звернення з заявою про призначення пенсії та в подальшому.
Представник відповідача у призначене судове засідання 29.11.2016 не прибув, свого уповноваженого представника не скерував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
28.04.2016 позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із завою про призначення йому пенсії за віком, за наслідком чого відповідачем поставлено на облік ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Під час написання заяви про призначення пенсії за віком позивача було повідомлено, що пенсія буде обчислена з урахуванням показника середньої по НГ за 2007 рік - 1197, 91 грн.
Вважаючи, що те, що пенсія буде обчислена з урахуванням показника середньої по НГ за 2007 рік є протиправним, позивач звернувся із заявою до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з проханням застосувати показник середньої по НГ за 2015 рік за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки пенсія за віком є новим призначенням, а не переведенням з одного виду пенсії на інший та з 2007 року позивач продовжує працювати й сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Однак, листом № 3274/09/с-301 від 15.05.2016 позивачу було відмовлено у застосуванні показника середньої по НГ за 2015 рік за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при призначенні пенсії.
Разом з тим, вважаючи таку відмову у у застосуванні показника середньої по НГ за 2015 рік за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, позивач звернувся із вказаним позовом за захистом законних прав та інтересів до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представника відповідача та оглянувши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Водночас, 28.04.2016 позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із завою про призначення йому пенсії за віком, за наслідком чого відповідачем поставлено на облік ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону
№ 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше. Крім того, після звільнення з органів внутрішніх справ позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України при розгляду справи № 21-612а14 у постанові від 31.03.2015.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.94 КАС України, слід присудити на користь позивачів всі понесені ними судові витрати, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо розрахунку пенсії позивача, зокрема, щодо застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік неправомірними та такими, що порушують право ОСОБА_1 як громадянина на соціальний захист у законних розмірах.
Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 державної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, що передбачено ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з часу звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії та в подальшому.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська