ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 грудня 2016 року № 826/28232/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів Мазур А.С., Кобилянського К.М., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит»
до Антимонопольного комітету України
третя особа Державна пенітенціарна служба України
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекка»
про визнання протиправним та скасування рішення від 18.12.2015р. №2270-р/пк-ск
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач), треті особи: Державна пенітенціарна служба України (надалі - третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекка» (надалі - третя особа 2), в якому просить скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 18.12.2015 року №2270-р/пк-ск.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було прийнято оскаржуване рішення в умовах упередженого ставлення до особи замовника, оскільки в рішенні постановлено зобов'язати Державну пенітенціарну службу України скасувати всі рішення, прийняті після розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників процедури закупівлі, до яких також належить рішення про акцепт пропозиції Позивача.
Представник Відповідача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято правомірно та обґрунтовано, оскільки Позивач повинен мати санітарний паспорт автомобіля та спеціальне маркування, однак у останнього відсутні такі документи. Отже, не відхиливши пропозицію конкурсних торгів Позивача, замовник Державна пенітенціарна служба України порушила вимоги п.3 ч.1 ст.29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Представники третіх осіб 1, 2 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи.
Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники третіх осіб 3,4, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Державною пенітенціарною службою України проводилась процедура закупівлі товару «консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові (консерви м'ясо-рослинні (каша перлова з м'ясом та субпродуктами)) ДК 016:2010-10.13.1», інформація про яку оприлюднена на веб-порталі уповноваженого органу в №377/1/1 від 12.11.2015 року, оголошення №229513.
Розкриття по процедурі закупівлі відбулось 27.11.2015 року.
Так, станом на 01.12.2015 року замовником Державною пенітенціарною службою України прийнято рішення про акцепт пропозиції конкурсних торгів Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит».
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекка» (учасник спірних торгів) подало скаргу до Відповідача щодо порушення Державною пенітенціарною службою України порядку проведення процедури закупівлі.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 18.12.2015 року №2270-р/пк-ск зобов'язано Державну пенітенціарну службу України скасувати всі рішення, прийняті після розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників процедури закупівлі «код 10.13.1 консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові (консерви м'ясо-рослинні (каша перлова з м'ясом та субпродуктами)» [оголошення « 229513, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 12.11.2015 року №377/1/1 (12.11.2015)].
Позивач, вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлюються Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (чинного на момент виникнення спірних відносин).
Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.
Договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель»).
Документація конкурсних торгів - документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Документація конкурсних торгів не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель»).
Статтею 20 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про здійснення державних закупівель» оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатно розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Вимоги до документації конкурсних торгів, передбачені ч. 2 ст. 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель» органом оскарження є Антимонопольний комітет.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель», Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. № 3659-ХІІ, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. № 3659-ХІІ основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Водночас, порядок оскарження процедур закупівлі регламентовано статтею 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Відповідно до ч. 10 ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель», за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про державні закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника, генерального замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною документації з конкурсних торгів, кваліфікаційної документації), привести документацію конкурсних торгів (кваліфікаційну документацію, запит цінових пропозицій) у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі; у випадках, передбачених законами України, передавати рішення, документи та матеріали щодо здійснення закупівель до правоохоронних, контролюючих та інших органів.
Так, в оскаржуваному рішенні вказано, що ТОВ «Лекка» у скарзі просить перевірити пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Візит» на предмет відповідності документації конкурсних торгів замовника.
В пункті 2 розділу ІІІ Документації конкурсних торгів зазначено повний перелік документів, які учаснику необхідно надати в складі пропозиції конкурсних торгів, наведено в додатку 3 Документації.
Відповідно до пп.4.1.2 додатку 3 Документації учасник процедури закупівлі повинен надати у складі своєї пропозиції конкурсних торгів довідку в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника та завірений печаткою (за бажанням), в якій зазначається інформація про транспорт, що використовується для транспортування предмету закупівлі до кінцевого споживача. Для підтвердження інформації, що викладена у довідці надаються наступні документи: копії технічних паспортів, санітарних паспортів на вказаний в довідці автотранспорт; якщо автотранспорт орендований чи знаходиться у наймі або іншому праві користування, надається копія договору про оренду, або договір найму, або інший договір (документ), що встановлює умови користування цим автотранспортом.
Згідно з пп. 12.2, пп. 12.3 п.12 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за №128/2568, для перевезення специфічних (побутових, харчових, швидкопсувних тощо) вантажів необхідно надавати спеціалізований та відповідно обладнаний рухомий склад згідно з вимогами санітарних правил і нормативів. Забороняється використання рухомого складу, призначеного для перевезення харчових продуктів, для перевезення інших вантажів. Рухомий склад, що перевозить харчові продукти, повинен мати санітарний паспорт автомобіля та спеціальне маркування ("хліб", "молоко", "риба" тощо).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у складі копії пропозиції конкурсних торгів позивача міститься довідка, в якій зазначена інформація про наявність транспорту, однак, в порушення умов документації відсутні санітарні паспорти на вказаний у довідці автотранспорт.
Посилання позивача, що Товариство не зобов'язане надавати санітарні паспорти, оскільки в додатку до документації також є примітка, що у разі, якщо учасник відповідно до норм чинного законодавства, або учасник-нерезидент відповідно до норм законодавства країни реєстрації не зобов'язаний подавати якийсь з вказаних документів, такий учасник надає лист-роз'яснення в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вищезазначених документів, не береться до уваги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано лист-роз'яснення, в якому останній посилався на спільний лист Держветфітослужби від 18.09.2015 року №15-1-1-14/24288 та Держсанепідемслужби від 18.09.2015 року №02-02/869-1, де вказано, що в разі проведення медико-санітарного контролю вантажів з харчовими продуктами, такий контроль здійснюється без пред'явлення висновку державного санітарно-епідеміологічної експертизи.
Водночас із вказаного листа вбачається, що мова йде саме про встановлення порядку здійснення державного контролю за харчовими продуктами при переміщенні через митний контроль, а отже такі посилання позивача є помилковими та необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, зокрема, у разі, якщо вона не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
Враховуючи наведену інформацію, пропозиція конкурсних торгів позивача не відповідає умовам документації, а тому замовник Державна пенітенціарна служба України мала право відхилити її відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Враховуючи вищенаведені положення, виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте з урахуванням всіх обставин справи, а тому підстав для задоволення позовних вимог щодо рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №521-р/пк-ск від 18.03.2016 року не вбачається.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.Б. Федорчук
Судді К.М. Кобилянський
А.С. Мазур