Справа ‡‚ 2 - 416 /09
06 серпня 2009 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Комендата Р.Т.
при секретарі Максимів О.М.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичинської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка ОСОБА_1 в липні 2009 року звернулася в суду з позовом до Лисичинської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, згідно якого просила постановити рішення суду, яким визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в селі Шельпаки Підволочиського району Тернопільської області по вулиці С. Качали, 17, що належало ОСОБА_2, яка померла 30 березня 2005 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилалася на те, що в даний час вирішила оформити свої спадкові права, тобто прийняти спадщину за заповітом, складеним на її користь покійною ОСОБА_2, який посвідчений 17 липня 1996 року секретарем Лисичинської сільської ради Підволочиського району, який ніким не змінено і не скасовано. Згідно даного заповіту ОСОБА_2 усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_1. Однак у нотаріальній конторі позивачі відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як відсутній правовстановлюючий документ на даний житловий будинок. Свідоцтво про право власності на будинок не видавався. Тому змушена звернутися з даним позовом в суд.
В суді позивачка ОСОБА_1 свій позов підтримала та пояснила, що 30 березня 2005 року померла ОСОБА_2, яка була її родичкою. Ще за життя покійна склала на її ім'я заповіт, яким все своє майно заповіла їй. Інших спадкоємців, які б мали право на спадкове майно ОСОБА_2 немає. Оскільки право власності на даний будинок покійна на своє ім'я не виготовила, то нотаріальна контора відмовляється видати їй, як спадкоємцю по заповіту, свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 Вона також зверталася в Підволочиське БТІ, яке провело обстеження житлового будинку і господарських будівель, виготовило технічну документацію, та оцінку майна, однак видати свідоцтво про право власності не може, так як відсутня його первинна реєстрація на ім'я покійної, тому просить суд визнати за нею право власності на дане спадкове майно.
Відповідача - представник Лисичинської сільської ради, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, однак подав заяву, згідно якої просить справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно розглядати без участі представника сільської ради. З позовом погоджується.
Позивачка не заперечує проти ухвалення рішення в даному судовому засіданні.
Згідно п. 4 ст. 130 ЦПК України у хвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, позовні вимоги ґрунтуються на встановлених законом підставах, оскільки:
- 17 липня 1996 року покійною ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений секретарем Лисичинської сільської ради Підволочиського району, згідно якого ОСОБА_2 усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_1;
- 30 березня 2005 року померла ОСОБА_2 , актовий запис ‡‚ 3 Лисичинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області від 30 березня 2005 року;
- згідно довідки-характеристики, виданої 17 липня 2009 року Підволочиським БТІ, свідоцтво про право власності на будинковолодіння, що в селі Шельпаки по вулиці С. Качали, 17 Підволочиського району на ім'я ОСОБА_2 в Підволочиському БТІ не зареєстроване;
- довідкою Лисичинської сільської ради Підволочиського району ‡‚ 283 від 20 липня 2009 року стверджується, що ОСОБА_1 дійсно похоронила ОСОБА_2, яка померла 30 березня 2009 року, за якою до дня її смерті здійснювала догляд;
Згідно з вимогами “Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року ‡‚ 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за ‡‚ 157/16445, з наступними змінами, а також листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005р. ‡‚19-32/319 - у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності якого не була проведена, і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
В даному випадку правовстановлюючий документ на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в селі Шельпаки Підволочиського району Тернопільської області по вулиці С. Качали, 17 на ім'я покійної ОСОБА_2 не було видано, крім позивачки на спадкове майно ОСОБА_2 ніхто не претендує, за таких обставин, суд вважає за доцільне позов задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 130 п. 4, 174, 212, 213, 215, 294, ч. 4 ст. 295 ЦПК України, ст. ст. 346 п. 11, 1268 ЦК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове нерухоме майно, що знаходиться в селі Шельпаки Підволочиського району Тернопільської області по вулиці С. Качали, 17, яке належало ОСОБА_2 , яка померла 30 березня 2005 року, а саме: А - житловий будинок, а ? тамбур, Б - господарська будівля, В - льох.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження може бути подано до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 10 днів з дня оголошення рішення.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення, або без попереднього подання заяви, зразу може бути подана скарга у визначений законом строк.
Головуючий підпис ОСОБА_3
копія вірна:
Голова Підволочиського
районного суду ОСОБА_3