Справа № 22 - 76 Головуючий у 1 інстанції:
2009 р. Мітенко Т.Н.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
13 січня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів: Подліянової Г.С. ,
Крилової О.В.,
При секретарі: Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2007 року по справі за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Мелітопольської філії (далі Запорізької ОКС «Довіра» в особі Мелітопольської філії) до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором,
У квітні 2007 року Запорізька ОКС «Довіра» в особі Мелітопольської філії звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором в сумі 9 055, 20 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 90, 55 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. і зазначає, що 16.05.2005 року відповідач вступила в члени Мелітопольської філії Запорізької ОКС «Довіра».
Позивач у позові зазначав, що 28.12.2005 року відповідач, за її заявою, отримала кредит в розмірі 8 800 грн., відповідно до укладеного кредитного договору № 1465 від 28.12.2005 року.
Згідно з договором відповідач зобов'язалась у 12-місячний термін повернути отриману суму кредиту, однак свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим утворилась
основна заборгованість (неповернута сума кредиту) - 5 880 грн., проценти за користування кредитом - 1 587, 60 грн., подвійна процентна ставка за кожен місяць спізнення сплати -1 587, 60 грн., а всього 9 055, 20 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд задовольнити його позов у повному обсязі.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Запорізької ОКС «Довіра» в особі Мелітопольської філії суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 9 055, 20 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 90, 55 грн. та витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі ЗО грн., а всього 9 175, 75 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що 28.12.2005 року, відповідно до укладеного кредитного договору № 1465 від 28.12.2005 року, ОСОБА_1. отримала кредит у розмірі 8 800 грн.
Оскільки відповідачем порушувались зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків по кредиту, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача у судовому засіданні позов визнав повністю, пояснивши, що відповідач не сплачувала кредит у зв'язку з важким матеріальним становищем.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.
Рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржувалось.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення по справі вирішив питання про його права та обов'язки, не залучивши його до
участі у справі.
Проте з такими доводами апеляційної скарги погодитись не можна, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи та діючому законодавству.
Апелянт зазначає, що позивач, як сторона у справі, у відповідності до п. 1 ст. 36
ЦПК України, зобов'язаний був повідомити суд про нього, як про третю особу.
Такі доводи апелянта суперечать вимогам закону, оскільки позивачем позовні вимоги до нього не заявлялись, а тому були відсутні підстави для притягнення його до участі у справі у якості третьої особи.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції своїм рішенням жодним чином не порушив прав ОСОБА_2.
Для отримання кредиту відповідач надала позивачу свій паспорт, що є єдиною підставою для надання кредиту. Закон не передбачає при отриманні кредиту одним із подружжя обов'язкової письмової згоди на це іншого.
Таким чином, суд першої інстанції взагалі не мав жодних підстав для притягнення ОСОБА_2. до участі у справі, в тому числі у якості третьої особи без самостійних вимог.
Що стосується доводів апеляційної скарги про непідвідомчість цієї справи суду загальної юрисдикції та про те, що суд залишив поза увагою внесення ОСОБА_1 накопичувального внеску, то ці доводи, на думку колегії, взагалі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки стосуються лише відповідача по справі, який не оскаржив де рішення у встановленому законом порядку.
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2007 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.