Справа № 2- 3862\2009
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
02 червня 2009року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,
13.05.2009р. позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 23.09.2000року у відділі РАГС Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину Ірину, 11.01.2002р. народження. Шлюбні відносини з відповідачем припинилися з березня 2009р., коли позивачка пішла проживати до батьків. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини, через що виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивачка вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Просила не надавати строк на примирення, шлюб розірвати та винести рішення в попередньому судовому засіданні за її відсутності, про що надала суду відповідну заяву.
Відповідач в попереднє судове засідання також надав заяву згідно якої визнав вказані позивачкою період та причину припинення шлюбних відносин, вважає що родина сторін розпалася остаточно та відновлення бути не може. Просив шлюб розірвати та винести рішення в попередньому судовому засіданні за його відсутності.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 130, 169 ЦПК України ухвалити рішення в попередньому судовому засіданні за відсутності сторін.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини, через що виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин з березня 2009р.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені близько трьох місяців тому і з цього часу більше не відновлювалися, позивачка від позову не відмовилася, а відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 10, 60, ч.4 ст. 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 23.09.2000р. відділом РАГС Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, під актовим записом № 788 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають неповнолітню доньку Ірину, 11.01.2002р. народження - розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС у доход держави з ОСОБА_1 - 25грн., звільнивши ОСОБА_2 від несення судових витрат.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Н.В.Ткаченко