Справа № 4-78 (09)
23 вересня 2009 року суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Єланський О.Г. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи № 13091094, -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи за ст.ст. 15 ч. 3, ст. 190 ч. 3 КК України за фактом замаху на заволодіння правом на майно, що належить ПТВФ «Довіра» шляхом обману.
Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав у повному обсязі та просить скасувати постанову слідчого СВ Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи за ст.ст. 15 ч. 3, ст. 190 ч. 3 КК України.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 суду пояснив, що при порушенні кримінальної справи були відсутні приводи і підстави порушення кримінальної справи за ознаками ст.ст.15 ч.3, ст. 190 ч. 3 КК України, так як слідчим при винесенні зазначеної постанови не було враховано, що об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володар, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства. Також незрозуміло яким саме чином ОСОБА_1 міг шляхом обману чи зловживання довірою заключити договори оренди земельних ділянок із пайщиками ПТВФ «Довіра», оскільки для того, щоб укласти з ним вказані договори необхідно було б розірвати попередні договори, а це можна зробити лише за домовленістю орендаря та орендодавця, або у судовому порядку. Просить скаргу задовольнити, скасувавши постанову про порушення кримінальної справи.
Слідчий СВ Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітан міліції ОСОБА_2 суду пояснив, що на момент порушення кримінальної справи були наявні приводи і підстави порушення кримінальної справи, а саме: приводом для порушення кримінальної справи було дві заяви директора ПТВФ «Довіра» ОСОБА_4, а підстави - наявність всіх складових ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Вважає винесену ним постанову про порушення кримінальної справи правомірною.
Прокурор Покровського району Дніпропетровської області підтримав думку та пояснення слідчого, просив в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що при порушенні кримінальної справи були наявні приводи і підстави, що вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 190 ч.3 КК України, а також зазначив, що між діями ОСОБА_1, спрямованих на укладення договорів оренди з пайщиками ПТВФ «Довіра» є причинний зв'язок з ймовірним настанням шкоди для ПТВФ «Довіра».
Представник ПТВФ «Довіра» в судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву з проханням розглядати скаргу у його відсутність, неявка даного представника не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали; матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1, прокурора, слідчого, адвоката ОСОБА_3 вважаю за необхідне скаргу ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст.94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Частина 3 статті 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вчинене у великих розмірах.
Постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України винесена 22.05.2009 року на підставі матеріалів перевірки за заявою директора ПТВФ «Довіра» ОСОБА_4, яка у своїй заяві вказала, що ОСОБА_1 шляхом обману орендодавців, земельні ділянки яких знаходяться в оренді ПТВФ «Довіра», намагався спонукати деяких орендодавців на розірвання договорів оренди із ПТВФ «Довіра» для того, щоб вони в подальшому уклали договори оренди земельних ділянок з ним.
З даним твердженням слідчого погодитись не можна, оскільки, відсутні відомості про те, яким саме чином ОСОБА_1 намагався здійснити шахрайство відносно майна та майнових прав до ПТВФ «Довіра», оскільки особливості шахрайства полягають в тому, що потерпілий, будучи введений в оману, зовні добровільно передає винному майно, або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов'язаний це зробити. Слідчим при винесенні зазначеної постанови не було враховано, що об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володар, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства. Таким чином, спонукання до розірвання договорів оренди земельних ділянок не можна вважати шахрайством.
Підставою для порушення даної кримінальної справи була заява ПТВФ «Довіра», хоча воно не є власником земельних ділянок, а є лише їх орендарем. Однак із заявою про шахрайство до слідчих органів не звернувся жоден із власників земельних ділянок, на які нібито претендує ОСОБА_1
Згідно постанови слідчого, ОСОБА_1, зловживаючи довірою громадян - власників земельних ділянок, шляхом розповсюдження неправдивої інформації, тобто шляхом обману, спонукав їх до розірвання ними договорів оренди земельних ділянок з ПТВФ «Довіра», з метою отримання в подальшому можливості самому укладати договори оренди на ці земельні ділянки і заволодіти правами на них, тим самим, оскільки ПТВФ «Довіра» виконала на орендованих землях сільськогосподарські роботи на суму понад 100000 грн., міг би спричинити ПТВФ «Довіра» збитки на вказану суму, що являється крупними розмірами, але не довів свій умисел до кінця по незалежним від нього причинам, але сума збитків у постанові слідчого вказана не конкретна, що є недопустимим при винесенні постанови про порушення кримінальної справи, оскільки ця обставина може суттєво вплинути на кваліфікацію злочину.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що на момент порушення кримінальної справи, були відсутні приводи та підстави для порушення кримінальної справи, а тому постанову слідчого СВ Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 22.05.2009 р. слід скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи № 13091094 за ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 3 КК України, за фактом замаху на заволодіння правом на майно, що належить ПТВФ «Довіра» шляхом обману - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи № 13091094 відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 3 КК України за фактом замаху на заволодіння правом на майно, що належить ПТВФ «Довіра» шляхом обману.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 7 діб з дня її винесення. Подача апеляції не призупиняє виконання постанови суду.
Суддя