Справа № 356/1765/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1509/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 34 26.12.2016
Іменем України
26 грудня 2016 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 , за участю прокурора ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 3 листопада 2016 року про задоволення спільного клопотання начальника Березанської ВК № 95 та голови спостережної комісії Березанського міськвиконкому про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 .
До Березанського міського суду Київської області звернулися з спільним клопотання начальник Березанської ВК № 95 та голова спостережної комісії Березанського міськвиконкому про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 .
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 3 листопада 2016 року задоволено клопотання начальника Березанської ВК № 95 та голови спостережної комісії Березанського міськвиконкому про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 .
Свою ухвалу суд першої інстанції обґрунтував тим, що ОСОБА_7 23.10.2014 року засуджений Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 286, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 29.02.2016 року та 15.04.2016 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зараховано період попереднього ув'язнення з 23.05.2009 року по 25.08.2009 року, з 21.10.2011 року по 20.04.2012 року та з 07.08.2014 року по 16.01.2015 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Початок строку - 07.08.2014 року, кінець строку - 25.08.2018 року. 2/3 строку покарання засуджений відбув 25.08.2016 року. Згідно з характеристикою, наданою начальником відділення СПС № 9 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_8 , засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання в БВК № 95 з 17.06.2015 року, за час відбування покарання довів, що став на шлях виправлення (а.с.3). Відповідно до довідки про заохочення та стягнення, наданою начальником відділення СПС № 9 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_8 , засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання в БВК № 95 мав 1 стягнення, зняте у встановленому законом порядку, 3 заохочення, останнє з яких 06.07.2016 року (а.с.4). Згідно довідки про заробітну плату, наданої бухгалтером ОСОБА_9 , заробітна плата засудженого за 2015 рік становить 120,04 грн., а саме за липень 89,86 грн., вересень - 3,12 грн., жовтень 8,72 грн., листопад 2,84 грн., грудень 15,48 грн., за 2016 рік - 225,01 грн., з них за березень 13,92 грн., квітень 82,92, травень 3,64 грн., червень 35,50 грн., серпень 2016 року - 89,03 грн. (а.с.38). Факт працевлаштування засудженого ОСОБА_7 на посаді слюсаря, маляра - поліровщика підтверджується наданим суду наказом «Про працевлаштування засуджених на виробництво» від 01.11.2015 № 54 (а.с. 39).
Оскільки у відповідності до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення суд першої інстанції прийшов до висновку, що засуджений ОСОБА_7 довів своє виправлення, а тому застосував до нього умовно-дострокове звільнення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 .
Свої апеляційні вимоги він обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 за час відбування покарання має 3 заохочення та 1 стягнення. При цьому, Синявський має 2 судимості які не зняті і не погашені в законному порядку та неодноразово звільнявся з місць позбавлення волі в зв'язку із застосуванням умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Наявність вказаних судимостей вказують на те, що ОСОБА_7 належних висновків не зробив та не став на шлях виправлення. Прокурором наголошувалось на тому, що ОСОБА_7 має 1 стягнення, але має лише 3 заохочення та заробітну плату лише 256 грн., за весь період відбування покарання, а тому до розгляду клопотання засудженого необхідно віднестись критично. Також просить врахувати і відмову в застосуванні пільги у виді заміни основного покарання на більш м'яке. Засуджений характеризується посередньо, на шлях виправлення та перевиховання не став, оскільки за такий короткий проміжок часу не може довести остаточну зміну поведінки в бік покращення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовільнити, пояснення засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках встановлених законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд розглядаючи питання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 з належною повнотою дослідив та перевірив наявні в матеріалах справи докази та відповідно до вимог чинного законодавства дійшов до обґрунтованого висновку про те, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки відповідно до характеристики ОСОБА_7 за час відбування покарання довів, що став на шлях виправлення, має 1 стягнення, яке зняте в установленому законом порядку та 3 заохочення, працевлаштований, що підтверджується наказом «Про працевлаштування засуджених на виробництво» від 01.11.2015 № 54.
Щодо доводів прокурора про те, що засуджений не став на шлях виправлення, оскільки має одне стягнення, то вони є безпідставними, оскільки зазначене стягнення знято в установленому законом порядку, що і було враховано судом.
Посилання прокурора про те, що засуджений характеризується посередньо не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки наявна в них характеристика свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення, характеризується позитивно. Твердження в апеляції, що засуджений раніше неодноразово звільнявся умовно достроково і знову вчиняв умисні злочини суперечить матеріалам справи і не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_7 один раз відбував покарання і був умовно достроково - звільнений, а злочин за який він відбуває покарання вчинений з необережності.
Також прокурор вказує на низьку заробітну плату, однак на думку колегії суддів даний довід є сумнівним, оскільки ОСОБА_7 працевлаштований, що підтверджується наказом «Про працевлаштування засуджених на виробництво» від 01.11.2015 № 54, що фактично не оспорюється і прокурором, а розмір заробітної плати в даному випадку не може ставитись в провину засудженому. В той же час його працевлаштування свідчить про бажання виправитися.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування чи зміни ухвали Березанського міського суду Київської області від 3 листопада 2016 року не вбачається.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 3 листопада 2016 року про задоволення спільного клопотання начальника Березанської ВК № 95 та голови спостережної комісії Березанського міськвиконкому про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4