08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1680/16
381/4541/16-ц
(З А О Ч Н Е)
27 грудня 2016 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі :
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Криворучко А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання та на утримання дитини, -
У листопаді 2016 року позивач звернулася до суду із даним позовом. Свій позов мотивує тим, що вона з відповідачем має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що вона проживає разом з сином, який знаходиться на її утриманні. Відповідач проживає окремо. Позивач зазначає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини та на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина, так як знаходиться в працездатному віці та може працювати. Вважає, що для її нормального існування та для утримання дитини з відповідача необхідно стягнути аліменти. Тому, змушена звернутися до суду із даним позовом, в якому просити суд стягнути з відповідача аліменти на своє утримання та на утримання сина у розмірі по ? частці від його заробітку щомісячно.
Позивач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася судом вчасно та належним чином. Направила до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся судом вчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно зі статтею 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, повно та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився малолітній ОСОБА_3, його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про його народження Серія НОМЕР_3 від 15 вересня 2015 року.(а.с.5).
Син проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні, що підтверджено Довідками від 28.10.2016 року №1011, № 1012. (а.с.6).
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правовое зобов'язання батьків, при цьому цей обов'язок покладається як на матір дитини так і на батька.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 200 СК України аліменти за рішенням суду можуть бути присуджені у частці від доходу платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина не надає, хоча може та повинен надавати таку допомогу, оскільки знаходиться в працездатному віці, аліменти нікому не сплачує.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина в судовому порядку.
Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи 23.11.2016 року.
Відповідно до ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Законодавець передбачив право на утримання дружини від чоловіка між якими існує або існував зареєстрований шлюб.
Частинами 1, 2 ст.21 Сімейного кодексу України встановлено поняття шлюбу, яким є - сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказів того, що сторони перебувають або перебували у зареєстрованому у органі державної реєстрації актів цивільного стану шлюбі, позивачем надано не було.
За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі сукупні докази, вважає, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дружини безпідставний, не ґрунтується на чинному законодавстві і задоволенню не підлягає.
Згідно із п. 1) ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення аліментів подана до суду 23.11.2016 року, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 23.11.2016 року.
Відповідно до ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп..
Керуючись ст. ст. 180-185, 191, 200 СК України, ст. ст. 10, 57, 88, 212-215, 218, 224-226, 294, 367 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття щомісячно, починаючи 23.11.2016 року.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави 551 грн. 20 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.