"28" грудня 2016 р. Справа № 926/721/15
За заявою:
Національного природного парку «Вижницький»
про розстрочку виконання рішення
За позовом першого заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі:
1) Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області
2) Виженської сільської ради Вижницького району
3) Багнянської сільської ради Вижницького району
до Національного природного парку «Вижницький»
про відшкодування шкоди, завданої навколишньому середовищу у сумі 514127,00 грн.
Суддя Гушилик С.М.
За участю представників:
Від позивача 1: ОСОБА_1 - представник (дов. №1 від 22.01.2015р.)
Від позивача 2: не з'явився
Від позивача 3: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_2 - гол.бухгалтер (дов. від 20.12.2016р.)
Від прокурора: Маріуца Р.А.
ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 21.05.2015 року у справі № 926/721/15 задоволено позовні вимоги першого заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області, Виженської сільської ради Вижницького району, Багнянської сільської ради Вижницького району та стягнуто на їх користь з Національного природного парку «Вижницький» шкоду в сумі 514127,00 грн., з них: 356871 грн. за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перераховані одержувачам коштів, а саме 50% до спеціального фонду місцевого бюджету Виженської сільської ради в сумі 178435,50 грн., 20% до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 71374,20 грн., 30% до Державного бюджету України в сумі 107061,30 грн.; 157256 грн. за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перераховані одержувачам коштів, а саме 50% до спеціального фонду місцевого бюджету Багнянської сільської ради в сумі 78628 грн., 20% до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 31451,20 грн., 30% до Державного бюджету України в сумі 47176,80 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 30.06.2015 року та постановою Вищого господарського суду України залишено без змін рішення місцевого господарського суду.
27.07.2015 року на виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 21.05.2015 року, яке набрало законної сили 30.06.2015 року згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду, видано відповідні накази.
21.03.2016 року Національний природний парк «Вижницький» звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення у справі №926/721/13 в частині стягнення на користь Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області, Виженської сільської ради Вижницького району, Багнянської сільської ради Вижницького району шкоди в сумі 514127 грн. на 36 місяців рівними частинами.
Ухвалою суду від 31.03.2016 року заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково, відповідачу надано розстрочку виконання рішення суду по справі №926/721/15 від 21.05.2015 року про стягнення з Національного природного парку «Вижницький» шкоди в розмірі 514127 грн. на дванадцять місяців, згідно встановленого судом графіку. У решті заявлених вимог відмовлено.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в даній ухвалі, прокурор подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року ухвала господарського суду від 31.03.2016 року про надання розстрочки залишена без змін.
19.12.2016 року на адресу господарського суду Чернівецької області надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі №926/721/15 в частині стягнення на користь Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області, Виженскої сільської ради Вижницького району, Багнянської сільської ради Вижницького району шкоди в сумі 514127,00 грн. з 01.01.2017 року до 01.04.2017 року.
Дана заява мотивована наступним. Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення кошів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р., безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків на рахунках). Відповідно до кошторису Національного природного парку «Вижницький» фінансування таких видатків не передбачено. Отже, виконання рішення суду буде проводитись за рахунок коштів спеціального фонду, який формується із власних надходжень. Проте, залишок коштів на рахунку, на якому обліковуються кошти спеціального фонду, складає 229193,61 грн., яких недостатньо для погашення заборгованості по рішенням суду у справах № 926/721/15 та № 926/1709/15, а також виплати заробітної плати та інших витрат. За умови навіть часткового виконання рішення у справі №926/721/15, робота парку буде повністю припинена або взагалі зупинена його діяльність.
Ухвалою суду від 19.12.2016 року розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду призначено на 28.12.2016 року.
До початку судового засідання від відповідача надійшла заява, в якій останній уточнив свої вимоги стосовно відстрочення виконання рішення суду, а саме: він просить надати йому відстрочення сплати по відшкодуванню матеріальної шкоди з 01.01.2017 року до 01.04.2017 року встановивши наступний графік:
а) по стягненню 89217,75 грн. на р/р 33111331700013, назва банку одержувача - УДКСУ у Вижницькому районі, код ЄДРПОУ 37984590, МФО Банку одержувача - 856135, код платежу 24062100 (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища):
1) 10.01.2017 року - 29739,25 грн.
2) 10.02.2017 року - 29739,25 грн.
3) 10.03.2017 року - 29739,25 грн.
б) по стягненню 39313,98 грн. на р/р 33113331700011, назва банку одержувача - УДКСУ у Вижницькому районі, код СДРПОУ 37984590, МФО Банку одержувача - 856135, код платежу 24062100 (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища):
1) 10.01.2017 року - 13104,66 грн.
2) 10.02.2017 року - 13104,66 грн.
3) 10.03.2017 року - 13104,74 грн.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що ним протягом 2016 року було погашено суму, яка була встановлена графіком на 2016 рік, проте кошти на виконання рішень на І квартал 2017 року у тимчасовий кошторис не заплановані, а відтак він просить відстрочити виконання рішення суду на ІІ квартал 2017 року.
28.12.2016 року від позивача 1 - Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області надійшов відзив за заяву, в якому сторона заперечує проти надання відстрочки виконання рішення, посилаючись на те, що відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду та з метою забезпечення неухильного та повного виконання рішення суду, оскільки йдеться мова про стягнення збитків на користь держави у дохід відповідних державних бюджетів.
Представники позивачів 2 (Виженська сільська рада) та 3 (Багнянської сільської ради) в судове засідання не з'явились, причини нез'явлення суду не повідомили.
Прокурор, який був присутній в судовому засіданні, в усній формі проти задоволення заяви заперечив.
Дослідивши матеріали, господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки, згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. При цьому заявник повинен обґрунтувати подану заяву, вказати обставини, з якими пов'язується можливість відстрочення виконання рішення та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, подати докази наявності таких обставин.
У п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Згідно п. 7.2. вище вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року за №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Проте, наведені відповідачем підстави для відстрочки виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, які дають підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки по-перше, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, по-друге, скрутне фінансове становище є як у відповідача, так і у позивача. Крім того, в березні 2016 року судом було надано відповідачу розстрочку виконання рішення суду згідно графіку.
Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ця норма підлягає застосуванню і на стадії розгляду заяви про розстрочку виконання рішення.
На підтвердження необхідності надання відстрочки виконання судового рішення боржником не було надано у судове засідання документа в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували тяжкий фінансовий стан відповідача та можливість виконання рішення в майбутньому.
При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.
З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивачів, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надання боржнику відстрочки виконання рішення суду терміном до 01 квітня 2017 року порушить основоположні принципи, що закладені Конституцією України, та приписи Постанови КМУ № 83 від 04.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави».
З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність відстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання. Крім того, суд зазначає, що боржником не надано жодного належного доказу, який би визначав конкретні чи реально допустимі строки необхідні для повного виконання рішення суду, оскільки відповідно до ст. 115 ГПК України рішення ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи принципи співмірності і пропорційності балансу, прав і законних інтересів стягувача і боржника, в тому числі й можливі негативні наслідки для стягувача, суд відмовляє в задоволенні заяви боржника про надання відстрочки виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Національного природного парку «Вижницький» про відстрочку виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року у справі № 926/721/15 відмовити.
Суддя С.М.Гушилик