Справа № 128/3827/16-к
26 грудня 2016 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , представника колонії - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , засудженого - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції заяву засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, не зареєстрованого, до засудження тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, до засудження непрацюючого, раніше судимого:
1)12.03.1987 року Печерським районним судом м. Києва за ч.2 ст.188-1 КК України до 2 років виправних робіт;
2)19.07.1995 року Печерським районним судом м. Києва за ч.4 ст.81, ст.44 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився умовно - достроково 28.03.1997 року.
3)10.02.2005 року Апеляційним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, п.п. 6,8,9,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ст.70, ч.5 ст.71КК України до 15 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Вінницького районного суду від 10.02.2015 року згідно ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув*язнення та тримання його під вартою з 08.04.2004 року по 24.05.2005 року,
про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України, -
07 листопада 2016 року до провадження Вінницького районного суду Вінницької області поштою з Стрижавської виправної колонії № 81 надійшла заява засудженого ОСОБА_6 про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно положень ст. 81 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволені заяви засудженого, з підстав того, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин, раніше вже звільнявся умовно-достроково, тому просить відмовити у задоволені заяви.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції засуджений ОСОБА_6 , подану заяву підтримав суду показав, що дійсно був засуджений 10.02.2005 року Апеляційним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ч.5 ст.185,ч.4 ст.187, п.п. 6,8,9,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ст.70, ч.5 ст.71КК України до 15 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Вінницького районного суду від 10.02.2015 року згідно ч.5 ст.72 КК України йому зараховано строк попереднього ув*язнення та тримання його під вартою з 08.04.2004 року по 24.05.2005 року, тому кінець строку відбування покарання стикає 08.07.2019 року. Зазначає, що працює, має ряд заохочень , кається у скоєному, просить заяву задовольнити.
Представник колонії ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференції при вирішенні заяви ОСОБА_6 покладався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_5 підтримав заяву засудженого, просив її задовольнити, з підстав того, що на даний час ОСОБА_6 відбув більшу частину призначеного покарання, позитивно характеризується адміністрацією установи, працевлаштований в установі, має 4 заохочень , тому довів своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, що став на шлях виправлення.
Вислухавши пояснення засудженого, міркування прокурора, захисту та представника дослідивши матеріали справи та особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що заява необґрунтована та така, що підлягає відмові у задоволені виходячи з такого .
Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_6 , є раніше судимою особою за вчинення умисних злочинів , а також особою, яка вже звільнялася умовно-достроково. Останній раз ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений 10.02.2005 року Апеляційним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ч.5 ст.185,ч.4 ст.187, п.п. 6,8,9,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ст.70, ч.5 ст.71КК України до 15 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно до положень п.3 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
З характеристики начальника відділення СПС СВК № 81 від 22.11.2016 року, вбачається, що ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 08.04.2004 року. Під час тримання в СІЗО м. Києва до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз. Заохочень не мав. З 27.12.2009 року по 05.04.2012 року відбував покарання в Городищевській ВК №96 м. Львів, де 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності та мав 1 заохочення.
До Стрижавської ВК №81 прибув 05.04.2012 року, за час відбування покарання зарекомендував себе позитивно, дисциплінарні стягнення не застосовувались. Має 3 заохочення, - за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Працевлаштований на виробництві установи, бригада №6 в якості різноробочого. Вину у скоєному злочину визнав частково. Початок строку: 08.04.2004 року, кінець строку: 08.07.2019 року. Переведенню до дільниці соціальної реабілітації за формальними ознаками засуджений підлягав по відбуттю ? частини строку покарання - 23.11.2011 року ( Протокол №10 від 26.04.2012 року - не заслуговує переведенню до дільниці соціальної реабілітації згідно ст. 101 КВК України, як засуджений, що не став на шлях виправлення). Заміні невідбутої частини покарання більш м*яким підлягав по відбуттю 2/3 частини строку покарання - 08.06.2014 року. (Протокол №15 від 27.06.2014 року комісією відмовлено, як особі, що не стала на шлях виправлення). Умовно - достроковому звільненню за формальними ознаками підлягає по відбуттю ? строку покарання - 16.09.2015 року. ( Протокол 01.10.2015 року - відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України, як особа, що не довела свого виправлення).
З довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень по особовій справі засудженого від 22.11.2016 року, вбачається, що засуджений ОСОБА_6 за час відбування покарання отримав 2 дисциплінарні стягнення: 1) постанова б/н від 15.05.2004 року - догана - закрив оглядове вічко (СІЗО м. Києва); 2) 01.09.2010 року - догана - не вийшов на вечерю (Городищенська ВК №96 м. Львів) та 4 заохочення: 1) 01.07.2011 року - подяка - за сумлінну поведінку і ставлення до праці ( Городищенська ВК №96 м. Львів); 2) Наказ №2 від 04.01.2013 року - подяка - за сумлінну поведінку і ставлення до праці (СВК №81); 3) 12.01.2015 року - подяка - за сумлінну поведінку і ставлення до праці (СВК №81); 4) 06.05.2016 року - подяка - за сумлінну поведінку та ставлення до праці (СВК №81).
В матеріалах особової справи міститься також: рапорт від 27.03.2015 р. начальника відділення СПС про порушення вимог режиму утримання , про те, що 19.03.2015 р. ОСОБА_6 не виконав команду « Підйом» та не вийшов на ранкову фізичну зарядку , на зроблене зауваження адміністрації колонії не відреагував ( а.с.187 особової справи); рапорт № 716 від 17.06.2015 р. начальника відділення СПС про порушення вимог режиму утримання , про те, що 17.06.2015 р. засуджений намагався вийти із свого локального сектору ( а.с.194), але начальник відділення обмежився профілактичною бесідою із ОСОБА_6 .
З копії ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 26.01.2016 року, вбачається , що засудженому ОСОБА_6 зараховано , відповідно до ч.5 ст.72 КК України, строк попереднього ув'язнення та тримання під вартою з 08.04.2004 року по 24.05.2005 року за вироком Апеляційного суду м. Києва від 10.02.2005 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відмовляючи у задоволені клопотання засудженого, суд виходить з того, що хоча засуджений ОСОБА_6 за місцем відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, має 4 заохочення, працевлаштований та формально відбув не менше трьох чвертей строку покарання за умисний особливо тяжкий злочин, але суд бере до уваги , тяжкість вчинених ним злочинів , форму вини, те, що до нього раніше застосовувалося умовно-дострокове звільнення, але він на шлях виправлення не став та знову вчинив умисні злочини. Наявність по одному заохоченню у засудженого за 2015 р. та 2016 р., суд вважає не достатнім чинником для задоволення заяви засудженого, крім того, суд бере до уваги, рапорти від 27.03.2015 р. та від 19.03.2015 р. начальника відділення СПС про порушення засудженим вимог режиму утримання , по яким з ОСОБА_6 проведені профілактичні бесіди.
Також , суд приймає до уваги , що засудженому, на підставі ухвали суду від 26.01.2016 із застосуванням положень ч.5 ст.72 КК України, строк призначеного покарання за вироком був перерахований за період з 08.04.2004 року по 24.05.2005 року, та кінець якого припадає на 08.07.2019 року, що на розсуд суду, є свого роду покращенням його становища як засудженого.
Керуючись ч.ч.1,2,3 п.3 ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -
У задоволені заяви засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд на протязі 7 діб з дня отримання її копії .
Суддя: