Справа № 2-а-1941/16
760/20832/16-а
26 грудня 2016 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 10-ї роти 2-го батальйону рядового поліції Леонова Максима Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач подав до суду адміністративний позов, який не відповідав вимогам ст. 106 КАС України.
Ухвалою суду від 07 грудня 2016 року позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних судом недоліків. Крім того, позивачу було роз'яснено, що в разі невиконання вимог суду, позовна заява буде визнана неподаною і повернута йому.
Так, в ухвалі суду про залишення позову без руху судом зазначалося про те, що у позовній заяві потрібно було вказати повністю ім'я (найменування) відповідача, тобто посаду і місце служби посадової чи службової особи, яка склала оскаржувану постанову, її індекс, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі.
Крім того, позивач заявляв клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з тим, що особа, яка оскаржила постанову в справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Позивачу було роз'яснено, що відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Позивач просить звільнити його від сплати судових витрат не через майновий стан.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач не відноситься до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Судовий збір та державне мито є різними видами платежів до державного бюджету та регулюються різними нормативними актами - Законом України «Про судовий збір» та Декретом Кабінету Міністрів «Про державне мито». Зазначений Декрет застосовувався при обчислення розміру судового збору до набрання чинності Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, ухвалою суду від 07 грудня 2016 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, було відмовлено, а позивачу потрібно було додати до позовної заяви документ про оплату судового збору у розмірі 551,20 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, або документ, який би підтверджував наявність у позивача пільг при його оплаті.
До позовної заяви, викладеної в новій редакції, з урахуванням усіх зазначених недоліків, потрібно було додати її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Позивач отримав копію ухвали суду 13 грудня 2016 року, про що свідчать дані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвала суду про залишення позову без руху позивачем не оскаржувалася.
14 грудня 2016 року позивач подав до суду позовну заяву в новій редакції. Разом з тим, в ухвалі про залишення позову без руху зазначалося про те, що позивачу потрібно було додати до позовної заяви документ про оплату судового збору у розмірі 551,20 грн. за кожну вимогу немайнового характеру.
У визначений строк позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву слід повернути позивачеві.
Керуючись ст. 108 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 10-ї роти 2-го батальйону рядового поліції Леонова Максима Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Л.І. Кізюн